Рішення ухвалили сьогодні, 26 березня, на пленарному засіданні Київради.

Навіщо Києву нові когенераційні установки

Когенераційні установки працюють на природному газі та одночасно виробляють електричну і теплову енергію. Це дає місту резервне джерело живлення для критичної інфраструктури — котелень, теплопунктів, лікарень — і зменшує залежність від централізованої енергосистеми. Коефіцієнт корисної дії таких установок сягає 85–90%, тоді як у звичайних електростанцій — лише близько 40%.Модульний формат означає, що обладнання можна відносно швидко розгорнути на потрібних об’єктах. Саме на децентралізацію енергопостачання робить ставку столична влада після важкого опалювального сезону 2025–2026 років, коли російські атаки на ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 залишали без тепла десятки тисяч киян.

Що сказав депутат Бродський про рішення Київради

Голова постійної комісії з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Олександр Бродський зазначив, що це рішення має практичне значення для посилення енергетичної стійкості столиці в умовах воєнного часу.«Київ має системно зміцнювати власну енергетичну спроможність, особливо в умовах війни та постійних ризиків для критичної інфраструктури. Безоплатне прийняття такого обладнання в комунальну власність дає місту додатковий ресурс для забезпечення стабільної роботи систем тепло- та електропостачання. Йдеться про конкретне підсилення міської інфраструктури, яке має працювати на безпеку людей і стійкість столиці», — зазначив Олександр Бродський.

Яка ситуація з когенерацією у Києві зараз

Столиця активно нарощує потужності децентралізованої генерації після найважчого за час повномасштабної війни опалювального сезону. У січні 2026 року КМДА повідомила про завершення монтажу п’яти когенераційних установок загальною потужністю 66 МВт із захисними спорудами. Частина з них вже працювала під час зимових пікових навантажень, на інших тривали пусконалагоджувальні роботи.Крім того, Київ отримує когенераційні установки від міжнародних партнерів. У січні як ми повідомляли, Німеччина передала столиці дві когенераційні установки в межах зимового пакета допомоги на 120 млн євро. Також установки надходили від GIZ, Кривого Рогу та Запоріжжя.

Чому децентралізація важлива для Києва

Російські удари по об’єктах генерації взимку 2025–2026 років показали вразливість централізованої системи: пошкодження однієї великої станції миттєво залишало без тепла цілі райони. 10 березня Київрада ухвалила план енергостійкості, ключовим принципом якого є саме децентралізація — розвиток розподіленої генерації по всьому місту, щоб зменшити наслідки можливих ударів.Шість нових модульних когенераційних установок, які тепер перейдуть у комунальну власність Києва, — це ще один крок у цьому напрямку. Раніше столиця також отримувала модульні котельні від інших областей для посилення теплопостачання.

Раніше ми писали

Загальний бюджет плану підготовки енергоінфраструктури Києва до опалювального сезону 2026–2027 становить 67,5 млрд грн, з яких наявне фінансування — лише 20,4 млрд грн. Дефіцит перевищує 47 млрд грн, про що повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.