Що не так із дорожніми проєктами

Основна проблема — майже кожен капітальний ремонт включає набагато більше робіт, ніж реально потрібно. Замість ремонту аварійних споруд додається розширення вулиць без обґрунтування, перевлаштування насипів, непотрібні паркани та покриття в місцях без руху транспорту.

КМДА саботує облаштування наземних пішохідних переходів, які мають дублювати підземні згідно з державними будівельними нормами. Безбар’єрність залишається лише на папері, хоча кількість людей з інвалідністю в Україні зростає через війну.

Скільки вже «спалено» на дорогах

Розв’язка Богатирська-Полярна обійшлася платникам податків у понад 1,2 мільярда гривень. Там фактично звели нову конструкцію, хоча доцільніше було покращити існуючу схему руху — це було б у сотню разів дешевше.

Реконструкція Дегтярівського шляхопроводу коштувала 920 мільйонів гривень. Споруду розширили, подовжили та підвищили, хоча достатньо було ремонту опор і заміни прогонів. Збільшення шляхопроводу не дало жодного корисного ефекту.

Капітальний ремонт шляхопроводу на Новокостянтинівській вулиці — 377 мільйонів гривень. Старий шляхопровід знесли повністю і побудували новий, хоча можна було залишити звичайну дорогу в один рівень із світлофором. Руху вантажних потягів там майже немає.

Які проєкти реалізують зараз

Реконструкція вулиці Стеценка — найдорожчий проєкт вартістю 2,5 мільярда гривень за договором 2021 року. Закладено розширення доріг і дві багаторівневі розв’язки, хоча транспортного моделювання не проводили.

Капітальний ремонт Богатирської вартістю 1,3 мільярда гривень — вулиця взагалі не потребувала капремонту. Було достатньо поточного ремонту за в сотні разів менший бюджет.

Харківське шосе ремонтують за 1,25 мільярда гривень — 250 мільйонів за кілометр. Відбувається розширення до трьох смуг у кожен бік, замінюється нормальне асфальтове покриття, порушуються державні норми щодо наземних переходів.

Капітальний ремонт Міської вартістю 503 мільйони гривень. За актами обстеження вулиця має пошкодження лише 0,26% покриття — це не привід для капремонту. Планується розширення до восьми смуг замість облаштування смуг накопичення перед вузлами.

Що планують «спалити» далі

Капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Чернігівська» — 1 мільярд гривень. Ремонт не вирішить жодних проблем транспортного вузла, буде закрито рух трамваїв майже на рік. Після ремонту погіршиться ситуація для пішоходів.

Капітальний ремонт проспекту Лобановського — 803 мільйони гривень при площі пошкоджень 0,94%. На вулиці не облаштують велодоріжки по всій протяжності.

Капітальний ремонт проспекту Свободи — 467 мільйонів гривень при пошкодженнях лише 1,28% покриття. Не буде продубльований наземним переходом єдиний підземний перехід на перехресті з проспектом Європейського Союзу.

Які наслідки марнотратства

За два роки після капітального ремонту проспекту Палладіна кількість ДТП із постраждалими зросла у 2,5 раза. Департамент транспортної інфраструктури КМДА, «Київавтодор» і «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» уникають транспортного моделювання найдорожчих проєктів.

Моделювання за невеликі гроші може зекономити сотні мільйонів або мільярди гривень. Але зменшувати витрати чиновники та працівники комунальних підприємств не хочуть.

Чому це важливо знати

Невикористані 15 мільярдів гривень частково знищуються інфляцією — при офіційному рівні 18% це мільярди втрачених коштів. Ці гроші можна було витратити на генератори для шкіл, розвиток громадського транспорту або потреби Збройних сил України. Натомість мер Києва Віталій Кличко часто урочисто відкриває недоробленні об’єкти, які повноцінно запустять через місяці.

Джерела:

• ZN.UA: «Київський мільярдоспалювальний завод і дороги»
• КМДА