Перейти до основного вмісту

Верховний Суд дозволив 16-поверхівку в охоронній зоні музею на Жилянській

Верховний Суд фактично відкрив шлях для зведення 16-поверхового житлового комплексу в охоронній зоні Музею видатних діячів української культури на вулиці Жилянській, 96а у Києві. Суддя Олександр Стародуб у закритому — письмовому — режимі задовольнив скаргу забудовника ТОВ «НВП Рестін», повідомляє «Спадщина». Рішення ухвалено без відкритих слухань.

14 Травня 2026 о 9:02|Корупція|⏱ 2 хв читання|Поділитися:
Інфографіка про рішення Верховного Суду у закритому режимі — суддя Стародуб дозволив 16-поверховий ЖК в охоронній зоні Музею видатних діячів на Жилянській, 96а
Фото: Спадщина | 1920×1080

Як суддя ухвалив рішення за зачиненими дверима

Долю ділянки на Жилянській, 96а вирішили у закритому (письмовому) провадженні — без публічних слухань та без можливості для громадськості бути присутньою. Суддя Верховного Суду Олександр Стародуб задовольнив касаційну скаргу забудовника ТОВ «НВП Рестін», якого у ЗМІ пов’язують із підприємцем Вадимом Столаром. Рішення фактично означає «зелене світло» для будівництва 16-поверхового ЖК прямо в охоронній зоні.

Особливо показово, що ще три роки тому інша колегія Верховного Суду у цій же справі чітко вказала: нове будівництво тут заборонене законом. Нинішнє рішення судді Стародуба суперечить цій позиції.

Що за музей і хто там жив

Жилянська, 96а розташована в охоронній зоні Музею видатних діячів української культури. Саме в цьому кварталі жили і творили знакові постаті: Леся Українка, Микола Лисенко, Михайло Старицький та Панас Саксаганський — люди, які сформували підвалини сучасної української культури. Закон про охорону культурної спадщини прямо забороняє нове капітальне будівництво в таких зонах. Саме тому ця справа тривала роками: попередні судові інстанції відмовляли забудовнику.

Хто такий забудовник

ТОВ «НВП Рестін» — компанія, яку журналісти і громадські активісти пов’язують із Вадимом Столаром. Це не перша спроба зведення об’єктів у містозахисних і охоронних зонах Києва через судові механізми. Подібні схеми — коли забудовники домагаються дозволів через закриті провадження, а не публічні слухання — стали однією з ключових проблем збереження архітектурної спадщини столиці. Як ми раніше писали, під час війни забудовники активізували спроби узаконити будівництво на охоронюваних ділянках.

Чому це важливо знати

Рішення Верховного Суду у закритому режимі щодо охоронної зони Музею видатних діячів — прецедент, який загрожує іншим культурно-історичним ділянкам столиці. Якщо 16-поверхівка на Жилянській, 96а буде збудована, вона назавжди змінить середовище навколо місць, де жили Леся Українка та Микола Лисенко. Громадяни мають право знати, хто і як ухвалює подібні рішення. Закриті провадження у справах, що стосуються спадщини загальнонаціонального значення, суперечать принципам публічності правосуддя.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, знесення будівлі на Жилянській, 47 під бізнес-центр стало одним із символів безконтрольної забудови Києва в ХХІ столітті — тепер під загрозою опинився ще один квартал тієї самої вулиці.

Автор
Верховний Суд дозволив 16-поверхівку в охоронній зоні музею на Жилянській
Олександр Остапець
Журналіст kyiv.news

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.

Усі статті автора →