Що встановила депутатська комісія?

Наприкінці березня депутатка Київради Зоя Ярош, яка очолила спеціальну комісію з перевірки програми соціального житла, оприлюднила результати роботи. Комісія виявила, що з 1596 закуплених квартир громадянам передано лише 293, тоді як 1303 одиниці житла залишаються нерозподіленими, хоча вже оплачені з міського бюджету.

Серед виявлених порушень — відсутність чітких умов формування оголошень про закупівлю, невизначені строки проведення процедур, фактична відсутність конкурентних механізмів (відкритих торгів), а також недостатні критерії оцінки житла — без урахування локації, площі чи поверховості. Оголошення про закупівлі публікувалися виключно у газеті «Хрещатик Київ» та на сайті Департаменту, що, за висновком комісії, «не забезпечує належної публічності та прозорості».

«Складається враження, що бюджетними коштами ми фактично фінансуємо окремих забудовників», — зазначила Ярош у своєму фейсбуці.

Куди зникла 51 квартира?

Окремою проблемою стала розбіжність у даних. На сайті Київської міської державної адміністрації йшлося про 1545 придбаних квартир, тоді як комісія нарахувала 1596. Різниця у 51 квартиру залишається без пояснень, оскільки Департамент будівництва та житлового забезпечення не надав інформації щодо витрачених коштів.

За нинішньою вартістю квадратного метра в Києві 51 квартира — це потенційно сотні мільйонів гривень. Ситуація виглядає особливо болісно на тлі того, що місто має недофінансування у 50 мільярдів гривень за планом енергостійкості, а люди тим часом змушені жити у родичів, напівзруйнованих будинках або орендувати житло за власний рахунок.

Як відреагувала міська влада?

У відповідь на критику в КМДА заявили, що основна проблема полягає у діях забудовників, які не вводять будинки в експлуатацію. За словами представників адміністрації, більшість нерозподілених квартир розташовані в будинках зі 100% готовністю та з виконаним соціальним ремонтом. Місто веде судові позови проти забудовників, які затягують процедуру здачі об’єктів.

Проте комісія наполягає: проблема системна і не зводиться лише до недобросовісних підрядників. Непрозора процедура закупівель, яка триває роками, потребує кардинального реформування. Як ми раніше писали, у Славутичі 34 квартири для ВПО дозволили понад 100 особам отримати житло — і цей досвід свідчить, що прозора і швидка реалізація програм соціального житла цілком можлива.

Чому це важливо знати

Понад тисяча порожніх квартир — це не абстрактна цифра: за кожною стоїть реальна сім’я, яка роками чекає на житло, передбачене законом. Непрозорість закупівель і відсутність конкуренції відкривають простір для зловживань бюджетними коштами у час, коли місто переживає серйозний фінансовий дефіцит. Результати роботи комісії мають стати підставою для реформи всієї програми соціального житла Києва.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Найдовший фасад XIX століття: будинок на Великій Васильківській, 6. Також ми повідомляли, що Петиція за відбудову Лук’янівського ринку набрала 6000 підписів.