Як встановили, що будинку не існує

Прокурори провели ретроспективний супутниковий моніторинг території за останні 20 років, а також безпосередній огляд земельної ділянки. Обидва методи підтвердили: жодних споруд на цій ділянці ніколи не було.

Окрім того, перевірка документів засвідчила, що Київська міська рада жодного разу не ухвалювала рішень про передачу цієї землі, а адресу об’єкту офіційно не присвоювали. Попри це, право власності на неіснуючий будинок було зареєстровано за приватною особою.

Навіщо «будинок» кілька разів перепродавали

За висновками прокуратури, фіктивний об’єкт нерухомості кілька разів перепродавали з метою створити видимість законності угод. Ця схема мала відкрити шлях до отримання земельної ділянки під так зване «обслуговування будинку» у позаконкурентний спосіб — тобто без відкритого аукціону чи конкурсу.

Вартість земельної ділянки, яку таким чином намагалися заволодіти, становить 1,04 млн гривень. Йдеться про ділянку комунальної власності, розпоряджатися якою має право виключно міська громада через відповідні рішення Київської міської ради.

Що відбувається у суді зараз

Щоб унеможливити незаконне вибуття земельної ділянки з комунальної власності, Дарницька окружна прокуратура звернулася до суду з позовом про скасування реєстрації права власності на неіснуючий об’єкт. Дарницький районний суд міста Києва вже відкрив провадження у цій справі.

Пресслужба Київської міської прокуратури підтвердила факт звернення до суду, однак деталі щодо особи відповідача публічно не розкриваються на час судового розгляду. Схожою практикою захисту комунальної власності є позов прокуратури щодо Жовтневого палацу — там також оскаржується незаконне вибуття державного майна.

Чому це важливо знати

Схема з реєстрацією неіснуючої нерухомості — один із поширених способів заволодіти комунальними землями в обхід конкурентних процедур. Якщо суд задовольнить позов прокуратури, земельна ділянка у Бортничах залишиться у власності київської громади. Справа також демонструє, що навіть багаторазовий перепродаж фіктивного об’єкта не гарантує захисту від судового оскарження.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Святошинська прокуратура Києва також подала до суду позов щодо незаконного розпорядження державною землею — у тому випадку йшлося про 8,14 га Інституту проблем матеріалознавства НАН України.