Головні новини Києва сьогодні

Уявіть: комп’ютерна програма сама зайшла в інтернет, видалила чужі листи або спустошила криптогаманець. Хто винен — і кого тягнути до суду? Юрист із Гарвардської школи права Джорді Вайнсток пропонує несподівану відповідь: дивитися на ШІ-агентів як на собак. Від пухнастого шпіца до дикого вовка — і саме від цього залежить, хто відповість за «укус», повідомляє Harvard Gazette.

Команда з 14 дослідників на чолі з Тімом Геневайном опублікувала 57-сторінковий звіт «From AGI to ASI», у якому вперше системно описує не дорогу до штучного інтелекту людського рівня, а те, що чекає за нею — перехід до надрозуму, що перевершить найбільші організації людей, йдеться у препринті Google DeepMind. Автори виділяють чотири можливі шляхи до цієї межі та перелік перешкод на кожному з них. Робота ще не пройшла рецензування.

Подивіться на квадрат. Здавалося б, що там — чотири однакові лінії. Але мозок зберігає його зовсім інакше: він будує в голові структуру, схожу на речення, де частини вкладені одна в одну. Це довели нейробіологи з французького центру NeuroSpin у дослідженні, опублікованому в журналі Journal of Experimental Psychology: General. У трьох експериментах за участю 136 дорослих вони показали: геометричні фігури зберігаються у свідомості деревоподібно — як гілки, що відходять від стовбура й діляться на дедалі дрібніші відгалуження. Працює це за тими самими правилами, що й граматика мови.

Генеративний ШІ підвищує оцінки за домашні завдання, але водночас помітно знижує реальні знання школярів — так стверджує велике дослідження 26 811 учнів у Китаї, оприлюднене Центром досліджень економічної політики (CEPR). Протягом 30 місяців науковці стежили за оцінками, часом на домашку та результатами іспитів. Висновок вийшов парадоксальним: домашки стають кращими, а знання — гіршими.

Сучасні системи штучного інтелекту переконують людей ефективніше, ніж найкращі людські майстри слова — від чемпіонів світу з дебатів до професійних збирачів пожертв. Про це йдеться у новому дослідженні вчених Оксфордського університету та Британського інституту безпеки ШІ. У чотирьох експериментах за участю майже 7 тисяч людей штучний інтелект переміг усі категорії живих суперників — навіть тоді, коли тим платили тисячі фунтів і давали тижні на підготовку. Важливо: робота поки що є препринтом і не пройшла наукового рецензування.

Адміністрація президента США Дональда Трампа запровадила жорсткі експортні обмеження проти компанії Anthropic — і це фактично змусило її вимкнути нову модель штучного інтелекту Fable вже за кілька днів після запуску, повідомляє Politico. Рішенню передували напружені 24 години й кілька гострих телефонних розмов між гендиректором компанії Даріо Амодеї та високопосадовцями. Влада вважала, що захисні механізми моделі небезпечніші, ніж запевняла Anthropic.

К’янті — це майже синонім червоного вина. Соковите, рубінове, з характером — саме таким його знає весь світ. Тож уявіть подив учених, коли давня ДНК, видобута з виноградних кісточок на дні тосканських колодязів, розповіла зовсім іншу історію: понад дві тисячі років тому головним вином цих пагорбів було… біле. Про це повідомляє phys.org із посиланням на дослідження в журналі Journal of Archaeological Science.

Штучний інтелект навчив нас отримувати готові відповіді за лічені секунди — і цим непомітно підточує одну з найважливіших людських чеснот — терпіння. До такого висновку доходить філософ Крістіан Міллер в есе для The Conversation, який передрукував phys.org. Поки ми тішимося швидкістю, мозок звикає до миттєвої винагороди й дедалі гірше витримує повільну, але глибоку роботу думки.