Фестиваль «Вирій. Простонеба» 8–9 серпня вперше стане майданчиком для офіційної реєстрації шлюбу: у перформанс-павільйоні КИТ на ВДНГ запрацює окрема зона одружень. Ініціативу реалізують спільно з порталом Дія, Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції, тож шлюб матиме повну юридичну силу. За два дні організатори планують провести щонайменше 12 офіційних церемоній.

Будівля трибун стадіону «Динамо» у Хрещатому парку, зведена у 1934–1936 роках за проектом архітектора В. Осьмака, була однією з найвиразніших споруд раннього радянського спорту в Києві — з аркадами, спареними колонами й аттиком. Під час реконструкції стадіону у 1960-х роках її розібрали. Про це повідомляє спільнота «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Національний заповідник «Софія Київська» за підтримки ЮНЕСКО проводить реставрацію прихованого живопису XVIII–XIX століть у Софійському соборі та встановлює сейсмодатчики на соборі й дзвіниці. 18 червня перший заступник генерального директора заповідника Вадим Кириленко провів робочу зустріч із представниками організації та показав їм осколок ракети «Іскандер-М», збитої над Софією в ніч на 15 червня, — повідомляє Національний заповідник «Софія Київська».

Науковці Національного заповідника «Софія Київська» довели, що один із фрескових образів собору — це той самий чудотворний образ Миколи Мокрого, від якого, за давньою легендою, у XII столітті сталося відоме київське чудо. Вирішальний доказ отримали на межі 2025–2026 років, коли вдалося нарешті прочитати напис біля фрески. Про це під час презентації монографії про велику ризницю собору розповів її автор, археолог, кандидат історичних наук Тимур Бобровський.

У Національному заповіднику «Софія Київська» презентували нову наукову монографію «Матеріали до історії великої ризниці Софії Київської (ХІ — початок ХХ ст.)». Це перше в українській історіографії комплексне дослідження старожитностей, які впродовж століть формували скарбницю собору. Автором книги є старший науковий співробітник заповідника, кандидат історичних наук, археолог Тимур Бобровський, повідомляє заповідник.

Триповерховий прибутковий будинок на Хрещатику, 17, зведений у 1877 році за проектом архітекторів В. Сичугова та О. Шіле на садибі родини Бродських, був одним із найпомітніших на головній вулиці міста. Споруда з еклектичним фасадом, мавританськими вежами та неоренесансним декором пережила клуб дворян, кондитерську, радіотеатр і радикальну реконструкцію — аж поки у 1941 році її висадили в повітря. Нині на цьому місці — пішохідна частина Майдану Незалежності, повідомляє спільнота «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки (Facebook)».

Російський удар по Києву в ніч проти 15 червня пошкодив одразу три національні пам’ятки — Києво-Печерську лавру, «Мистецький Арсенал» та Кіностудію імені Олександра Довженка. Сьогодні Міністерство культури разом із представниками постраждалих установ провело екстрену пресконференцію, на якій назвало стан будівель і орієнтовні строки їх відновлення — від кількох місяців до двох років, повідомили в Мінкультури.

Громадська організація «Музей Однієї Нації на Поштовій площі» підбиває підсумки бліц-конкурсу на ідею тимчасового впорядкування Поштової площі в Києві. На брифінгу 11 червня організатори повідомили, що отримали дев’ять проєктних пропозицій від майже 40 учасників, а переможців оголосять 20 червня — у річницю початку цілодобового захисту середньовічної пам’ятки.