Skip to main content

Завтра була війна: як Київ готувався до оборони

За два тижні до 24 лютого 2022 року українське військове керівництво переглядало оборонні плани.

 |  Олександр Остапець  | 

За два тижні до 24 лютого 2022 року українське військове керівництво переглядало оборонні плани.

Генеральний штаб вважав, що головний удар Росії буде по Донбасу, а не по Києву. Військові розглядали загрозу зі Сумщини та Чернігівщини, але напрямок через Чорнобильську зону не сприймався серйозно – росіян недооцінили.

Лише 72-га окрема механізована бригада отримала наказ обороняти столицю. Генерал Олександр Сирський, який командував обороною Києва, ще до початку вторгнення почав формувати стрілецькі батальйони з курсантів військових академій та готувати артилерійські резерви. Військові терміново змінили дислокацію підрозділів ППО та авіації, щоб зменшити втрати від перших ракетних ударів.

24 лютого російська армія пішла в атаку через Чорнобильську зону, висуваючи колони техніки довжиною 65 км. Ворог очікував взяти Київ за три дні, але українські військові організували контрудари. Було створено систему оборонних секторів, розставлено протитанкові загородження, а мобілізовані та добровольці стали на захист столиці.

Ключовою точкою оборони стало село Мощун – через нього відкривався прямий шлях на Оболонь. Завдяки підриву греблі на річці Ірпінь та інтенсивному артилерійському вогню вдалося зупинити ворога. Постійні удари української артилерії змушували російське командування змінювати тактику.

2 квітня 2022 року Генштаб офіційно повідомив про звільнення Київщини. Російська армія відступила, залишивши по собі катівні Бучі, Ірпеня та Гостомеля. Оборона Києва стала першою великою перемогою України, яка змінила хід війни та довела всьому світу, що українці можуть перемагати навіть у нерівному бою.

Чому це важливо знати?
Оборона Києва стала вирішальним моментом у перші тижні війни. Це продемонструвало готовність українців до боротьби та дало змогу отримати міжнародну підтримку. Події лютого-березня 2022 року є нагадуванням, що недооцінка ворога може коштувати надто дорого, а стратегічна адаптивність – ключ до виживання.