Залужний застеріг, що Україна перебуває в критичній точці історії — там, де вирішується питання не про перемогу чи поразку, а про саме існування.

За словами ексголовкома, поки у противника є ресурси для ведення війни, він продовжуватиме завдавати ударів по українській території. Залужний підкреслив, що це справжня війна на виснаження, яку можна завершити лише через повне руйнування військово-економічного потенціалу Росії.

«Сподіваюся, що в цьому залі вже немає людей, які ще сподіваються на якесь диво чи чудо, на якогось білого лебедя, який до України принесе мир», — заявив дипломат.

Залужний наголосив, що в сучасних демографічних та економічних умовах України — з дефіцитом людського ресурсу і катастрофічним економічним становищем — країна повинна вести виключно високотехнологічну війну на виживання.

Ексголовком визначив два ключові завдання такої стратегії: зробити економічний тягар війни непідйомним для Росії та її союзників, а також підірвати їхню економіку і соціальну складову, щоб позбавити можливості науково-технічного розвитку.

Водночас Залужний визнав серйозні проблеми України у технологічній сфері. За його словами, країна не встигає безперервно генерувати та масштабувати інновації навіть у тих сферах, де ще вчора випереджала противника.

«Противник нас вже випередив і ми відстаємо — і про це треба чесно говорити», — констатував ексголовком.

Посол підкреслив неможливість експорту зброї під тиском поточного менеджменту, оскільки ефективний сьогодні зразок зброї вже завтра стає неефективним. Натомість Україна повинна запропонувати на експорт нову зброю, нові технології її виготовлення, нові форми застосування та організаційні структури.

Залужний закликав до координації між державними інституціями, громадськими об’єднаннями та приватним бізнесом навколо стратегії виживання, а також до пошуку партнерств для спільної розробки передових технологій.

Чому це важливо знати

Виступ Залужного демонструє кардинальну зміну підходу до оборонної стратегії України. Ексголовком фактично проголошує неможливість ведення традиційної війни та необхідність переходу до технологічного протистояння. Це сигнал міжнародним партнерам про потребу в якісно іншій підтримці — не лише озброєнні, а й у розвитку критичних технологій. Водночас визнання технологічного відставання від Росії вказує на необхідність термінових системних змін у підходах до інновацій та оборонно-промислового комплексу.