За новим звітом Інституту досліджень безпеки ЄС, Європі потрібна стратегія не лише стримування чи підвищення стійкості, а «знесилення Росії» — систематичного зменшення здатності Кремля завдавати шкоди блоку.

Росія залишається глобальною силою, яка може і завдає шкоди ключовим інтересам ЄС. Водночас країна втрачає економічні, дипломатичні та демографічні позиції. Її «необмежене партнерство» з Китаєм стає дедалі більш незбалансованим, оскільки Пекін диктує умови. Значна частина так званого Глобального Півдня залишається обережною щодо участі в геополітичних іграх Москви.

Найбільша небезпека Москви — це її здатність швидко адаптуватися. Вона може втручатися в європейські демократії, підживлювати нестабільність в Африці та на Близькому Сході, підтримувати авторитарні режими по всьому світу лише скромними ресурсами.

Негайні заходи проти «тіньового флоту»

Одна з найбільш негайних загроз, з якою може впоратися ЄС — це російський «тіньовий флот» танкерів, що перевозять нафту через європейські води під сумнівним володінням, уникаючи санкцій та фінансуючи війну Путіна. Блок може діяти без зволікань, агресивно патрулюючи територіальні води та виключні економічні зони, особливо в Середземному, Балтійському та Північному морях.

Якщо судна не мають дійсного страхування або створюють екологічні ризики, їх слід конфіскувати або завернути. Це питання правозастосування, а не ескалації — законне, ефективне рішення, яке змінить баланс проти гібридної тактики Росії.

Розумне стримування та підтримка України

ЄС потрібно діяти розумніше щодо стримування. Це означає не піддаватися залякуванням від повторних ядерних погроз та блефу Росії, натомість зосередившись на нарощуванні практичної військової допомоги Україні — від артилерії до дронів та інших масштабованих систем — не телеграфуючи свої кроки заздалегідь для маніпуляцій Москви.

Економічний тиск на Китай

Оскільки Пекін та Москва зближуються, ЄС повинен почати використовувати економічний вплив — чи то через посилення інвестиційного скринінгу, чи через загрози цільового заморожування експорту товарів подвійного призначення. Європейська дипломатія також повинна продовжувати викривати суперечність між заявленою повагою Китаю до суверенітету та його потуранням імперському реваншизму Путіна.

Боротьба з дезінформацією

Інформаційні атаки Росії хоч і не потребують великих витрат, проте демонструють високу результативність, насичуючи медіапростір неправдивою інформацією, розпалюючи соціальне обурення та спотворюючи громадські дискусії. Реакція Європи досі залишалася розрізненою та нерішучою.

Союзу необхідно створити дієву систему стратегічних комунікацій для посилення таких проєктів як EUvsDisinfo, надання допомоги незалежним ЗМІ у нестабільних регіонах та ведення інформаційної роботи національними мовами. Ключове послання повинно звучати ясно: демократичні засади, право на самовизначення та державний суверенітет є не винятково західними ідеями, а загальнолюдськими цінностями, які Росія систематично порушує.

Регіональне залучення

Європейському Союзу необхідно активізувати регіональну співпрацю для зменшення російського впливу. На Балканах це передбачає підтримку країн-реформаторів і застосування обмежень щодо тих, хто блокує прогрес. У регіоні Південного Середземномор’я — налагодження партнерства з Туреччиною для врегулювання конфліктів, якими користується Москва.

На африканському континенті стратегія полягає у відході від простого реагування на кризові ситуації до формування статусу справжнього «стратегічного партнера» шляхом капіталовкладень у спільні проєкти з розбудови інфраструктури, розвитку освіти та освоєння стратегічно важливих ресурсів. В Індо-Тихоокеанському просторі — максимальне використання європейських переваг як стабільного союзника у сфері торгівлі та спільної діяльності з кібербезпеки, штучного інтелекту та екологічно чистих технологій.

Чому це важливо знати

Стратегія «знесилення Росії» – це принципово новий підхід ЄС до протидії кремлівській агресії. Замість пасивного стримування Європа може активно використовувати свої дипломатичні, економічні та безпекові інструменти для систематичного ослаблення російських можливостей. Успішна реалізація цієї стратегії може кардинально змінити баланс сил у протистоянні з авторитарними режимами та зміцнити позиції демократичних цінностей у глобальному масштабі.