Екскерівник Укренерго загинув від удару струмом на підстанції
Член правління НЕК «Укренерго» та колишній т.в.о. голови компанії Олексій Брехт трагічно загинув від ураження струмом на одній із підстанцій під час керівництва відновлювальними роботами, повідомляє офіційний телеграм-канал «Укренерго». Це була його друга доба поспіль на пошкодженому енергооб’єкті після чергової російської атаки. Загиблому було 47 років, понад 24 із них він присвятив українській енергетиці.

Що сталося на підстанції
Трагедія сталася через ураження електричним струмом. У ДТЕК підтвердили, що Олексій Брехт загинув під час виконання професійних обов’язків. Конкретне місце трагедії та детальні обставини компанія не розголошує з міркувань безпеки.
Олексій Брехт особисто керував відновленням енергооб’єкта після останніх атак. Як ми писали раніше, російські удари продовжують руйнувати критичну енергетичну інфраструктуру України — київські ТЕЦ не запрацюють на повну потужність до весни через масштаб пошкоджень.
Хто такий Олексій Брехт
Олексій Брехт обіймав посаду т.в.о. голови правління НЕК «Укренерго» з 5 вересня 2024 до 30 червня 2025 року, після чого залишився членом правління. За цей період він керував компанією в найважчі місяці для української енергосистеми.
За даними офіційного сайту «Укренерго», професійну кар’єру він розпочав у 1999 році на Київській ГАЕС. У 2001 році прийшов до «Укренерго», де працював понад 23 роки на різних ключових посадах: від керівника Служби перспективного розвитку Центральної енергосистеми до диспетчера та керівника Диспетчерської служби.
З червня 2022 року як член правління відповідав за експлуатацію, відновлення, захист і розвиток мережі системи передачі. Його призначили т.в.о. голови правління після звільнення Володимира Кудрицького у вересні 2024 року.
Контекст енергетичної кризи
Трагедія сталася в момент критичного навантаження на українську енергосистему. Як ми повідомляли 17 січня, внаслідок російських ударів ТЕЦ-5 у Києві повністю зупинилася, а ТЕЦ-6 працює частково. Близько 400 багатоповерхових будинків столиці залишалися без опалення після масованої атаки 9 січня.
Ще 27 грудня російська атака завдала ударів по Київській ГЕС, кількох ТЕЦ та підстанціях «Укренерго». Тоді експерти попереджали: фізично неможливо швидко відновити критичну інфраструктуру, оскільки Росія атакує не стільки енергетику, скільки самих енергетиків під час робіт.
Олексій Брехт був одним із тих керівників, хто особисто виїжджав на пошкоджені об’єкти, щоб координувати відновлення. За два дні до загибелі він вже працював на цьому енергооб’єкті.
Реакція колег та міністерства
У Міністерстві енергетики України висловили співчуття родині та колегам загиблого. У ДТЕК назвали Брехта досвідченим енергетиком, який зробив надзвичайно багато для української енергосистеми та її стійкості під час війни.
НЕК «Укренерго» у своєму повідомленні підкреслила: його досвід, енергія, готовність підказати і допомогти завжди підтримували колектив у найважчі часи. Його уміння знаходити нестандартні рішення під час вирішення найскладніших завдань завжди надихало.
Народний депутат Олексій Гончаренко підтвердив смерть Брехта у своєму Telegram-каналі: «Загинув т.в.о. голови правління НЕК «Укренерго» Олексій Брехт. Причина смерті — удар струмом на підстанції «Укренерго».
Чому це важливо знати
Загибель Олексія Брехта під час відновлювальних робіт ілюструє ціну, яку платять українські енергетики за збереження життєзабезпечення країни. Це вже не перша втрата серед фахівців — раніше народний депутат Олексій Кучеренко повідомляв, що в Києві через перенавантаження померли двоє слюсарів аварійних бригад. Енергетики працюють по дві-три доби без перерви через гострий брак кадрів, відновлюючи об’єкти під загрозою нових атак. Втрата керівника такого рівня, як Брехт, ускладнює і без того критичну ситуацію в енергосистемі у найхолодніші місяці.

Журналіст, 5 років пише та аналізує актуальні події. За освітою маркетолог (Державний торговельно-економічний університет), що дає свіжий погляд на міські процеси. Висвітлює новини столиці з різних перспектив, цінуючи можливість представляти різні точки зору.
Усі статті автора →











