Делегації України та Росії провели зустріч 16 травня 2025 року в палаці Долмабахче, в Стамбулі. Це були перші прямі перемовини після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році.

Переговори тривали менш ніж дві години. Сторони погодили обмін по 1 000 військовополонених — це буде найбільший такий обмін від початку війни. Росія висловила задоволення підсумками зустрічі й заявила про готовність до продовження контактів. Натомість Київ, не досягнувши домовленості про припинення вогню, одразу звернувся до партнерів із закликом до запровадження жорсткіших санкцій проти Москви.

Одразу після завершення переговорів президент України Володимир Зеленський провів серію термінових розмов з президентом США Дональдом Трампом та європейськими лідерами — президентом Франції, канцлером Німеччини та прем’єром Польщі.

У повідомленні на платформі Х Зеленський зазначив: «Україна готова до якнайшвидших кроків задля справжнього миру», однак наголосив на двох ключових вимогах — «тверда позиція світу» та «жорсткі санкції», якщо Кремль відмовиться від безумовного припинення вогню.

Москва, яка наразі поступово просувається на фронті, заявила, що для укладення перемир’я необхідно узгодити його умови. «Ми домовилися, що кожна сторона представить своє бачення можливого майбутнього припинення вогню. Після цього, як було погоджено, переговори можуть бути продовжені», — заявив головний російський перемовник Володимир Мединський.

На зустрічі, організованій Туреччиною, делегації сиділи за U-подібним столом. Російська делегація була в ділових костюмах, українська — частково у військовій формі. Турецький посадовець, присутній на переговорах, зазначив, що атмосфера була спокійною. Жодного конкретного графіка або місця наступної зустрічі не визначили — делегації мають спочатку проконсультуватися зі своїми керівниками.

Показово, що Москва відхилила принциповий запит Києва про присутність американських представників у переговорній залі. А реальні наміри Кремля проявилися в історичній паралелі, яку провів Мединський. За свідченням джерел, він відверто заявив: «Ми готові воювати рік, два, три — скільки завгодно», порівнявши нинішню ситуацію з Північною війною Петра І проти Швеції, що розтягнулася на 21 рік стратегічного протистояння.

«Відірвані від реальності й далеко за межами будь-яких попередніх домовленостей» — так охарактеризував російські вимоги високопоставлений член української делегації, який побажав зберегти анонімність. За його словами, Москва поставила ультимативні умови: виведення українських військ з контрольованих ЗСУ територій та «інші неприйнятні, неконструктивні вимоги», що суперечать базовим принципам переговорного процесу.

Реакція західних союзників була миттєвою. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер категорично заявив, що позиція Росії «абсолютно неприйнятна», підкресливши тісну координацію між європейськими лідерами, Україною та США. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пішла далі, оголосивши про розробку нового пакета санкцій проти Кремля — сигнал, що Європа готова переходити від дипломатичного тиску до конкретних обмежувальних заходів.

Кремль, намагаючись вибудувати вигідну переговорну позицію, розглядає нинішні перемовини як безпосереднє продовження стамбульських зустрічей весни 2022 року. Та контекст кардинально змінився: якщо тоді Україна, приголомшена початком вторгнення, була змушена розглядати радикальні поступки — масштабне роззброєння, нейтралітет, відмову від євроатлантичних прагнень і територіальні втрати, — то сьогодні ці вимоги виглядають архаїчними. Київ беззастережно відкидає такий підхід як замасковану капітуляцію, натомість вимагаючи надійних міжнародних гарантій безпеки, насамперед від Вашингтону.

На тлі цього протистояння позицій показовим є повідомлення Кирила Дмитрієва, інвестиційного посланця Путіна, який у своєму акаунті на платформі Х подав переговори як успіх, виокремивши «три досягнення»: домовленість про безпрецедентний обмін полоненими, напрацювання потенційних механізмів припинення вогню та формування «взаєморозуміння» для подальшого діалогу. Це спроба представити Росію як конструктивного учасника процесу, попри непримиренність її фактичних вимог.

Подальші кроки залишаються невизначеними. Попри те, що саме Путін ініціював переговори в Туреччині, він категорично відхилив пропозицію Зеленського щодо особистої зустрічі в Стамбулі, що істотно знизило очікування від прориву. Ситуацію додатково ускладнив Дональд Трамп, який під час близькосхідного турне в четвер заявив, що жодного суттєвого зрушення не відбудеться до його особистих переговорів з Путіним.

Кремль підтвердив: така зустріч справді необхідна для прогресу, але вона має бути ретельно підготовлена й дати результат.

Міністр оборони України Рустем Умєров, який очолював українську делегацію, заявив, що наступним кроком має бути саміт на рівні лідерів. Зі свого боку, Мединський повідомив, що його команда «взяла до уваги» це прохання, але рішення наразі не ухвалене.

Чому це важливо знати:

Переговори в Стамбулі оголили непримиренний розрив позицій: Україна вимагає негайного та безумовного припинення вогню як передумови для будь-яких політичних домовленостей, тоді як Росія прагне нав’язати стратегію «спочатку капітуляція, потім перемир’я».

Наразі очевидно одне: без принципової зміни російського підходу та потужного зовнішнього тиску на Кремль жодного справжнього прогресу не варто очікувати.