Який борг має забудовник на вулиці Сосюри

За даними прокуратури, забудовник реконструював адміністративну будівлю на вулиці Володимира Сосюри, перетворивши її на офісно-житловий комплекс. Після завершення будівельних робіт компанія мала сплатити пайовий внесок до бюджету Києва — кошти, які місто спрямовує на створення та розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури навколо нових об’єктів.

Однак забудовник, всупереч закону, ці кошти не перерахував. Загальна сума боргу перевищує 25 млн грн. Прокуратура вирішила стягнути ці кошти через суд — Господарський суд міста Києва вже відкрив провадження за позовом прокурора.

Коли скасували пайові внески і чому забудовник досі має платити

Пайова участь забудовників — це механізм, який діяв в Україні до 2021 року. Він зобов’язував замовників будівництва перераховувати до місцевих бюджетів кошти на розвиток інфраструктури населених пунктів: будівництво дитсадків, шкіл, лікарень, доріг та оновлення комунальних мереж. Розмір внеску визначався як відсоток від кошторисної вартості будівництва.

Верховна Рада поетапно скасувала пайову участь Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20 вересня 2019 року. З 1 січня 2020 року було виключено статтю 40 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», а з 1 січня 2021 року пайовий платіж скасовано повністю.

Однак скасування стосується лише нових об’єктів. Забудовники, у яких обов’язок сплатити пайовий внесок виник до цієї дати, все одно мають його виконати. Саме в цю категорію потрапив забудовник на вулиці Володимира Сосюри: його зобов’язання щодо пайової участі виникли до скасування платежу, а тому підлягають виконанню незалежно від змін у законодавстві.

Хто подав позов і хто отримає кошти

Позов подала Дарницька окружна прокуратура міста Києва. Саме прокуратура в таких справах виступає на боці територіальної громади, захищаючи інтереси бюджету столиці. Справу розглядає Господарський суд міста Києва — суд, який спеціалізується на комерційних та господарських спорах.

Отримувачем коштів, у разі задоволення позову, має стати бюджет міста Києва. Понад 25 млн грн — це кошти, які могли б піти на розвиток інфраструктури Дарницького району та столиці загалом.

На якому етапі розгляд справи в суді

Господарський суд міста Києва відкрив провадження за позовом прокурора. На цьому етапі суд встановлюватиме фактичні обставини справи, перевірятиме документи та заслухає позиції обох сторін. Розгляд справи може тривати кілька місяців.

Прокуратура має довести, що обов’язок забудовника сплатити пайовий внесок виник до 1 січня 2021 року, а також обґрунтувати розмір заявленої суми — понад 25 млн грн. Забудовник, зі свого боку, має право на захист у суді та може оскаржити вимоги прокурора.

Скільки місто втрачає через несплату пайових внесків

Проблема несплати пайових внесків є системною для Києва. У лютому правоохоронці вилучали документи в Департаменті економіки та інвестицій КМДА саме в межах розслідування порушень у сфері пайової участі забудовників. Ревізія Державної аудиторської служби наприкінці 2025 року виявила, що забудовники масово ухиляються від цих платежів.

Коли забудовники не сплачують пайові внески, місто недоотримує мільйони гривень, які мали б піти на школи, дитсадки, дороги та комунікації в нових районах. Фактично за розвиток інфраструктури навколо нових житлових та офісних комплексів доводиться платити із загального бюджету — тобто за рахунок усіх киян.

Позов на понад 25 млн грн — це один з епізодів масштабної роботи Київської міської прокуратури із захисту інтересів територіальної громади. Останніми місяцями прокуратура активно діє через суди: оскаржує незаконну забудову земель наукових інститутів на Святошині, вимагає знести самочинні споруди у Деснянському районі та повертає комунальне майно громаді столиці.

Раніше ми писали

У лютому 2026 року правоохоронці вилучали документи в Департаменті економіки КМДА у межах розслідування порушень у сфері пайової участі забудовників. Також ми повідомляли про позов прокуратури щодо забудови 8,14 га землі наукового інституту на Святошині. Також 18 березня прокуратура вимагала знести самочинну стоянку на Червоній Калині у Деснянському районі.