Як шахраї виманювали гроші у пенсіонерів

За даними слідства, правоохоронець діяв спільно із шістьма цивільними особами. Матеріали щодо цивільних спільників виділено в окреме кримінальне провадження, тож їхні справи розглядатимуться окремо.

Зловмисники цілеспрямовано шукали контактні дані людей пенсійного віку та телефонували їм, представляючись працівниками служби безпеки банківської установи. Під приводом «захисту банківського рахунку» вони випитували конфіденційні дані — номери карток, паролі та коди підтвердження операцій.

Отримавши доступ до рахунків, шахраї через мобільні платіжні застосунки знімали кошти з рахунків потерпілих. Викрадені гроші ділили між собою. В результаті цих дій шестеро пенсіонерів із Київської та Черкаської областей позбулися понад 300 тисяч гривень — для багатьох із них це були заощадження, зібрані протягом років.

Чому пенсіонери найчастіше стають жертвами вішингу

Телефонне шахрайство, відоме як «вішинг», залишається однією з найпоширеніших загроз для людей старшого віку в Україні. Зловмисники свідомо обирають жертвами пенсіонерів, розраховуючи на їхню довіру до «офіційних» телефонних дзвінків та меншу обізнаність у цифрових технологіях і правилах кібербезпеки.

Сучасні технології значно полегшують роботу шахраїв. За допомогою SIP-телефонії вони підміняють вихідні номери, через що вхідний дзвінок на телефон жертви виглядає так, ніби він надходить безпосередньо з банку. Побачивши знайомий номер, люди значно легше піддаються маніпуляціям і розкривають конфіденційну інформацію.

В умовах воєнного стану рівень соціальної ізоляції літніх людей зріс. Менше живого спілкування, більше тривоги та вразливості — це створює додаткові можливості для зловмисників, які використовують психологічний тиск і штучно створене відчуття терміновості.

Особливо цинічно, що серед організаторів схеми був діючий правоохоронець — людина, яка за службовим обов’язком мала захищати громадян від злочинів, а не вчиняти їх.

Яке покарання загрожує правоохоронцю

Досудове розслідування проводило Державне бюро розслідувань — орган, який має виключні повноваження розслідувати злочини працівників правоохоронних органів. У ДБР наголошують, що очищення силових структур від недоброчесних працівників є одним із ключових пріоритетів діяльності бюро, а кожен випадок використання службового статусу для вчинення злочину отримує принципову правову оцінку.

Справу прокурорськи супроводжувала Одеська обласна прокуратура. Наразі фігуранта звільнено зі служби.

Правоохоронцю пред’явлено обвинувачення за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене у великих розмірах. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Як захиститися від телефонних шахраїв

Обвинувальний акт щодо правоохоронця вже скеровано до суду, тож справа перейшла в судову стадію. Матеріали щодо шістьох цивільних спільників виділено в окреме кримінальне провадження — їхнє розслідування продовжується.

Банківські установи та кіберполіція регулярно нагадують громадянам про базові правила фінансової безпеки. Справжні працівники банку ніколи не запитують телефоном PIN-коди, CVV-коди, паролі від онлайн-банкінгу чи коди підтвердження з SMS-повідомлень. Будь-який дзвінок із подібними запитами — це шахрайство.

Найбезпечніший крок у разі підозрілого дзвінка — покласти слухавку та самостійно зателефонувати до свого банку за офіційним номером, зазначеним на зворотному боці банківської картки або на офіційному сайті установи. Жодна реальна банківська операція не потребує повідомлення конфіденційних даних стороннім особам телефоном.

Чим показова ця справа

Справа демонструє масштаб проблеми телефонного шахрайства в Україні, яке щороку завдає мільйонних збитків громадянам. Найвразливішою категорією залишаються люди похилого віку, які нерідко втрачають останні заощадження.

Участь діючого правоохоронця у злочинній схемі підриває довіру суспільства до силових структур. ДБР як спеціалізований орган розслідування злочинів правоохоронців відіграє ключову роль у відновленні цієї довіри через забезпечення невідворотності покарання.

Кожен випадок такого шахрайства — нагадування про необхідність підвищення цифрової грамотності, особливо серед людей старшого покоління. Знання простих правил безпеки може захистити заощадження, які пенсіонери збирали протягом усього життя.

Раніше ми писали

У листопаді 2025 року ми повідомляли, як 75-річного киянина ошукали на 64 тисячі гривень телефонні шахраї, які представлялися працівниками банку та використовували підміну номерів. Також ми писали про псевдомайстрів, які цілеспрямовано ошукували київських пенсіонерів на 1,5 мільйона гривень. А нещодавно ми розповідали про псевдоворожок, які ошукали військових та родини загиблих на 1,4 мільйона гривень.