Що загрожує мігруючим птахам в Україні

Щороку мільйони птахів долають тисячі кілометрів між місцями гніздування та зимівлі. Їхні маршрути проходять через ліси, болота, луки та водно-болотні угіддя, необхідні для відпочинку та харчування. Київщина розташована на перетині великих міграційних шляхів вздовж Дніпра та Прип’яті, де щороку зупиняються мільйони птахів.

Більша частина міграційних коридорів в Україні проходить через зони бойових дій, що стає причиною неспокою птахів, їх виснаження через зміну маршрутів, відсутності можливості відпочити та безпосереднього потрапляння під обстріли, повідомляє Інститут екологічних рішень і стратегій.

Дослідження показують масштаби проблеми

Дослідження, опубліковане в журналі Current Biology, показало, що орли, які мігрують через Україну до своїх гніздових місць, змушені змінювати маршрути на відстань до 250 кілометрів, щоб уникнути зон бойових дій. Вчені проаналізували дані GPS 19 підорликів великих, що летіли через Україну навесні 2022 року.

Зміна маршрутів призвела до збільшення тривалості польоту в середньому на 55 годин. Це виснажує птахів та зменшує їхні шанси на успішне розмноження після довгого перельоту.

Урбанізація та зміна клімату

Окрім війни, мігруючі птахи стикаються з урбанізацією, забрудненням, зміною клімату та інтенсивним сільським господарством, що зменшує безпечні місця для відпочинку. Високі споруди, як-от лінії електропередачі, вітряки, вітряні електростанції та берегові нафтові платформи часто стають причиною зіткнень та загибелі мігруючих птахів.

Чорнобильський заповідник як притулок для птахів

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник на Київщині відіграє ключову роль у збереженні мігруючих птахів. У заповіднику мешкає 34 види птахів, які занесені до Червоної книги України, включаючи лелеку чорного, орлана-білохвоста та беркута.

Територія заповідника розташована в зоні відчуження на півночі Київської області, переважно у міжріччі річок Уж і Прип’ять. Чорнобильська зона розташована на перехресті великих міграційних шляхів, що йдуть вздовж річок Дніпра та Прип’яті, тому під час весняних і осінніх прольотів на території може з’являтися 41 вид птахів.

Унікальні умови для гніздування

Відсутність людської діяльності створила унікальні умови для відновлення популяцій рідкісних видів. З початку досліджень у заповіднику гніздилось близько 20 пар підорлика малого, хоча з 2018 року чисельність зменшилася до близько 10 пар через активні процеси сукцесії на відкритих територіях, зазначають в Українському центрі досліджень хижих птахів.

Гасло 2025 року: міста для птахів і людей

Цьогорічний Всесвітній день мігруючих птахів проходить під гаслом «Спільні простори: створення міст і громад, сприятливих для птахів». Організатори закликають переосмислити міський простір як спільну територію для людей і птахів.

Сьогодні 56 відсотків світового населення — 4,4 мільярда людей — живуть у містах. До 2050 року ця цифра подвоїться, і майже 7 з 10 людей стануть містянами. Швидка урбанізація створює критичну загрозу для мігруючих птахів, які втрачають місця для відпочинку та харчування на своїх багатокілометрових маршрутах.

Як створити безпечне середовище

Практики, дружні до птахів, включають створення здорових середовищ існування, зменшення зіткнень птахів з будівлями та склом, зменшення забруднення та надання достатніх джерел їжі для птахів, зазначають у Службі охорони риби та дикої природи США.

Висаджування місцевих рослин, піклування про якість води, уникнення шкідливих хімікатів, збереження природних територій — саме так кияни можуть допомогти птахам у їхніх довгих подорожах та зробити столицю екологічно здоровішою.

Історія та міжнародна співпраця

Всесвітній день мігруючих птахів відзначають двічі на рік — у другу суботу травня та жовтня. До 2018 року свято припадало лише на травень, але подвійна дата дозволяє охопити різні міграційні сезони в північній та південній півкулях.

Свято започаткували у 2006 році дві міжнародні організації: Секретаріат Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів та Секретаріат Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин. Обидві структури працюють під егідою Програми ООН з навколишнього середовища.

Перший міжнародний документ про захист птахів з’явився ще 1906 року — це була Міжнародна конвенція з охорони птахів. Пізніше світ уклав низку спеціалізованих договорів: Договір про міграційних птахів 1918 року в Північній Америці, Угоду про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів 1979 року та Боннську конвенцію 1979 року про збереження мігруючих видів.

Чому це важливо знати

Київщина розташована на ключових міграційних шляхах Європи, тому від нашої уваги до птахів залежить здоров’я цілих популяцій. Війна створює безпрецедентний тиск на екосистеми, змушуючи птахів витрачати додаткову енергію на обхід небезпечних зон, що зменшує їхні шанси на виживання. Створюючи безпечні простори для птахів у Києві та області — від висаджування місцевих рослин до збереження природних територій — ми допомагаємо зберегти біорізноманіття не лише України, а й усього європейського континенту.