Києво-Печерську лавру вперше пошкодили з часів Другої світової війни
Російські дрони «Шахед» у ніч на 24 січня пошкодили об’єкти Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, повідомило Міністерство культури України. Уламки безпілотника впали біля входу до Дальніх печер — вибуховою хвилею пошкоджено корпус № 66 та Аннозачатіївську церкву. Генеральний директор заповідника Максим Остапенко назвав це першим прямим ураженням лаври через військові дії з часів Другої світової війни.

Що пошкодили під час атаки
Вибуховою хвилею ушкоджено вхідну частину комплексу Дальніх печер та Аннозачатіївську церкву. Під час первинного огляду виявили пошкодження дверей і вікон, розтріскування та обсипання штукатурки, механічні дефекти фурнітури.
Епіцентр вибуху зафіксовано поблизу підземних споруд, тому фахівці перевіряють цілісність конструкцій печер. Дальні печери включають підземні коридори довжиною майже 300 метрів, три церкви та мощі 49 святих.
Остапенко зазначив, що це вперше безпосереднє пошкодження від вибуху повітряної цілі — раніше спостерігалися лише пошкодження від шрапнелі. Через відключення електроенергії не спрацював сейсмічний датчик, що ускладнює визначення повного впливу вибуху на об’єкти заповідника.



Історична значущість Лаври
Києво-Печерську лавру внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 1990 році разом із Софійським собором. Згідно з інформацією заповідника, комплекс визнано об’єктом виняткової універсальної цінності, що підлягає збереженню на благо всього людства.
Цього року святиня відзначає 975-річчя — вона заснована в період України-Русі у 1051 році як печерний монастир.
«Особливого цинізму цьому злочину надає те, що цього року святиня відзначає 975-річчя», — підкреслив Остапенко.
Востаннє руйнування на території Лаври через військові дії фіксувалися під час Другої світової війни.
У 1941 році був підірваний Успенський собор — головний храм комплексу. Сучасна версія причини руйнування собору розповідає, що при відступі радянських військ із Києва 16-17 вересня 1941 року собор таємно замінувала саперна команда спеціального призначення 18-ї дивізії НКВС СРСР у рамках ведення війни тактикою «спаленої землі».
Реакція влади
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики й очільниця Мінкультури Тетяна Бережна назвала пошкодження Лаври атакою не лише на Україну, а й на світову культурну спадщину.
«Від початку повномасштабного вторгнення руйнувань зазнали 1640 пам’яток культурної спадщини та 2446 об’єктів культурної інфраструктури», — заявила Бережна.
На місці працювали фахівці заповідника та Національної поліції. Міністерка повідомила про проведення детального технічного обстеження та початок відновлювальних робіт і консервації пошкоджень.
Контекст атаки
Нічна атака на Київ 24 січня була особливою — РФ вперше за тривалий час застосувала по столиці ракети Х-22. Внаслідок обстрілів частина Києва залишилась без світла, води і тепла.
У Повітряних силах пояснили, що країна-агресор запустила по Україні 2 протикорабельні ракети «Циркон», 12 крилатих ракет Х-22/Х-32, 6 балістичних ракет «Іскандер-М», 1 керовану авіаційну ракету Х-59/69 та 375 БпЛА.
Чому це важливо знати
Пошкодження об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО демонструє масштаб загрози для культурної спадщини України під час війни. Києво-Печерська лавра — один із найважливіших духовних центрів країни та визначна архітектурна пам’ятка з тисячолітньою історією, яка сягає періоду України-Русі. Це перший випадок прямого ураження лаври з часів Другої світової війни, що підкреслює системність російських атак на об’єкти культурної спадщини. Міжнародна спільнота має бачити масштаби руйнування культурного надбання людства внаслідок російської агресії.

Журналіст, 5 років пише та аналізує актуальні події. За освітою маркетолог (Державний торговельно-економічний університет), що дає свіжий погляд на міські процеси. Висвітлює новини столиці з різних перспектив, цінуючи можливість представляти різні точки зору.
Усі статті автора →









