Бізнесмени підробили документи про поставку 1500 тонн аміаку і уклали річний кредитний договір. Отримані 50 мільйонів гривень вони використали не за цільовим призначенням — повернули банку лише 25 мільйонів, решту привласнили. Щоб уникнути стягнення боргу, підозрювані змінили засновників і керівників компанії, чим унеможливили цивільно-правове стягнення заборгованості.

Як працювала схема

Підозрювані створили видимість законної діяльності, укладаючи договір на великі суми. Спочатку вони підробили документи про поставку аміаку — товару, якого насправді не було. На підставі цих фіктивних документів банк видав кредит у 50 мільйонів гривень строком на рік.

Щоб не викликати підозр, бізнесмени повернули половину суми — 25 мільйонів гривень. Це створило ілюзію, що компанія працює і виконує зобов’язання. Після цього підозрювані почали процедуру зміни керівництва підприємства.

Зміна засновників і керівників компанії стала ключовим елементом схеми. «Чим фактично унеможливили стягнення заборгованості у цивільно-правовому порядку», — зазначили в поліції. Банк опинився в ситуації, коли стягати борг треба з нових керівників, які формально не мають стосунку до кредиту.

Що загрожує підозрюваним

Справу розслідували детективи Подільського управління поліції спільно з Державною службою розслідувань за процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури. Обвинувальний акт скеровано до суду для розгляду по суті.

Підозрюваним інкримінують статтю 364-1 частина 2 Кримінального кодексу України — зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи, що спричинило тяжкі наслідки. За цією статтею загрожує до 6 років позбавлення волі.

Під «тяжкими наслідками» розуміють шкоду, що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. У 2022 році НМДГ становив 17 гривень, тож 25 мільйонів становлять близько 1,47 мільйона НМДГ — значно більше від законодавчого порогу. Наразі триває досудове розслідування, справа очікує розгляду в суді.

Контекст: подібні випадки та захист

Київ лідирує за кількістю справ про шахрайство в Україні. За даними Опендатабот, за перші вісім місяців 2025 року в столиці відкрито 4 882 кримінальні провадження за статтею 190 КК — найбільше серед усіх регіонів України. Хоча загальна кількість справ про шахрайство в країні зменшилася у 1,5 раза порівняно з 2024 роком, Київ залишається лідером за абсолютними показниками.

Подібні схеми з кредитами трапляються регулярно. У листопаді 2025 року суд розглядав справу щодо 21 учасника схеми привласнення понад 80 мільйонів гривень вкладників банку. Організована група використовувала неіснуюче майно як заставу для отримання кредитів на суму понад 100 мільйонів гривень.

Банки можуть захиститися від подібних схем кількома способами. По-перше, ретельна верифікація постачальників і контрагентів через незалежних експертів. По-друге, перевірка документів на автентичність із залученням фахівців. По-третє, контроль цільового використання кредитних коштів на всіх етапах. По-четверте, моніторинг змін у керівництві компаній-позичальників, особливо коли такі зміни відбуваються незабаром після отримання кредиту.

Чому це важливо знати

Справа демонструє складність виявлення корпоративного шахрайства, коли злочинці використовують легальні бізнес-структури для махінацій. Зміна керівництва компанії після отримання кредиту — тривожний сигнал для банківської безпеки, який має автоматично запускати додаткові перевірки. Для бізнесу це нагадування про важливість ретельної перевірки контрагентів перед укладанням великих угод. Кримінальна відповідальність за такі дії включає не лише позбавлення волі, а й репутаційні втрати, що унеможливлюють подальшу легальну підприємницьку діяльність.