Що сталося

Аграрне підприємство уклало з іншим товариством договір про продаж сої. Згідно з умовами контракту, оплата мала надійти на рахунок продавця. Однак зловмисники перехопили цю угоду: вони підробили паспорт директора аграрного підприємства, що продавало сою, і відкрили новий банківський рахунок на його ім’я.

Підозрюваний особисто відвідав банк із підробленим паспортом, у який було вклеєне його фото, і відкрив рахунок від імені директора. Внаслідок цього покупець перерахував майже 20 мільйонів гривень на фіктивний рахунок. Після цього організатори схеми оперативно перевели кошти на рахунки інших юридичних осіб.

Правоохоронцям вдалося арештувати 3,5 мільйона гривень, якими організатори шахрайства не встигли скористатися.

Чому це відбувається

Шахрайство з підробкою паспортів та відкриттям фіктивних банківських рахунків — поширена проблема в Україні. Злочинці використовують уразливості у системі банківської верифікації клієнтів, адже перевірка достовірності паспорта при відкритті рахунку залишається недосконалою. Банки не завжди мають доступ до державних реєстрів для миттєвої перевірки документів у режимі реального часу.

Окрім того, агросектор є привабливою мішенню для шахраїв через великі обсяги оборотних коштів та часту практику безготівкових розрахунків за контрактами на постачання сільськогосподарської продукції. Перерахування мільйонних сум між підприємствами є типовою операцією для галузі, що ускладнює оперативне виявлення шахрайських транзакцій.

Хто відповідає

Розслідування здійснює Голосіївська окружна прокуратура міста Києва. Підозрюваному інкримінують одразу кілька статей Кримінального кодексу України: підробку документів (ч. 3 та ч. 4 ст. 358 КК) та пособництво у шахрайстві в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК). Шахрайство у таких обсягах передбачає покарання до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Слід зазначити, що підозрюваний є пособником — тобто виконував конкретну роль у злочинній схемі. Організатори шахрайства, які спланували та координували операцію з перерахування коштів на рахунки інших юридичних осіб, наразі встановлюються слідством.

Що роблять зараз

Слідчі повідомили про підозру безпосередньому виконавцю — чоловіку, який відвідав банк з підробленим паспортом. Прокуратура вже забезпечила арешт 3,5 мільйона гривень з викрадених коштів. Тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх учасників злочинної групи та відстеження решти коштів, що були перерозподілені на рахунки інших юридичних осіб.

Враховуючи масштаб шахрайства — майже 20 мільйонів гривень — справа має значний суспільний резонанс. Правоохоронці працюють над тим, щоб максимально повернути викрадені кошти потерпілому підприємству.

Чому це важливо знати

Ця справа демонструє типову схему шахрайства з підробкою документів, яка загрожує будь-якому підприємству. Зловмисники цілеспрямовано підробляють паспорти керівників компаній, щоб перехопити фінансові потоки за реальними контрактами. Навіть легальна угода між двома підприємствами може стати інструментом для крадіжки, якщо злочинці отримають доступ до персональних даних директора.

Підприємцям варто використовувати додаткові механізми верифікації при великих транзакціях: безпосереднє підтвердження реквізитів за окремими каналами зв’язку, перевірку контрагентів та обов’язкову звірку банківських реквізитів перед перерахуванням значних сум.

Згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доти, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

Раніше ми писали

Днями ми повідомляли про пособників шахрайства з дронами, де зловмисники отримали понад 600 тисяч гривень передоплати за неіснуючі БПЛА — їхню справу також скерували до суду за ч. 4 ст. 190 КК України. У листопаді 2025 року ми розповідали про ріелтора, який за підробленими документами продав квартиру померлого друга. Також у лютому 2026 року ми писали про злочинну організацію, яка шахрайством заволоділа дев’ятьма квартирами у Києві на 14 мільйонів гривень.

Фото: Київська міська прокуратура