Чому це відбувається

Будинок Артинова, зведений 1809 року як келія Флорівського монастиря, набув статусу пам’ятки містобудування і архітектури національного значення за постановою Ради Міністрів УРСР від 6 вересня 1979 року. У жовтні 2019 року більш як 200-річну будівлю почали розбирати під виглядом реставраційних робіт. Департамент охорони культурної спадщини КМДА тоді називав ці дії «реставрацією», а застереження активістів про руйнування пам’ятки — «безпідставною маніпуляцією».

Проте за рік стало очевидно: пам’ятку просто розібрали, а на її місці почали будувати нову споруду з сучасної цегли та бетонно-монолітних конструкцій. Чиновники КМДА замість дороговартісної реставрації провели фактично нове будівництво, а різницю у вартості між заявленими роботами та реальними — привласнили собі.

Хто відповідає

За збереження історичних пам’яток столиці відповідає Департамент охорони культурної спадщини КМДА. Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій підпорядковується цьому департаменту та керує реставраційними проектами за бюджетні кошти.

Підозрюваний чиновник як заступник генерального директора центру мав контролювати законність витрачання бюджетних коштів, дотримання технологій реставрації та збереження автентичності пам’ятки. Натомість він підписував документи з необґрунтовано завищеними обсягами робіт і їхньою вартістю.

Що роблять зараз

Київська міська прокуратура розслідує кримінальне провадження за ознаками розтрати бюджетних коштів. У разі доведення провини чиновнику загрожує до 8 років позбавлення волі. Прокуратура наголошує: питання не лише у вкрадених грошах, а передусім у знищенні пам’ятки національного значення, що є безповоротною втратою культурної спадщини.

Вартість такої втрати неможливо визначити у фінансовому еквіваленті — знищена автентична будівля початку XIX століття, яка мала високу історичну та архітектурну цінність для столиці.

Чому це важливо знати

Випадки розтрати бюджетних коштів під час реставрації історичних пам’яток підривають довіру киян до міської влади та ставлять під загрозу збереження культурної спадщини столиці. Кожна гривня з міського бюджету має працювати на збереження історичної спадщини, а не йти на збагачення недобросовісних посадовців та підрядників.

Ефективне розслідування таких справ демонструє, що навіть високопосадовці відповідальних департаментів можуть бути притягнуті до відповідальності за зловживання службовим становищем. Це створює прецедент для захисту інших історичних об’єктів Києва від подібних зловживань.

Раніше ми писали

Це не перший випадок корупції під час реставрації пам’яток у Києві. Учора ми повідомляли, що цьому ж заступнику директора Київського науково-методичного центру оголосили підозру у розтраті 666 тисяч гривень під час реставрації келії Флорівського монастиря — ще однієї пам’ятки національного значення.

У грудні 2024 року ми писали про продовження знищення історичних будівель на Подолі попри мораторій та судові процеси. А у січні 2026 року ми повідомляли, як пам’яткоохоронець Дмитро Перов разом із депутаткою Київради подали заяву до прокуратури щодо руйнування пам’яток.