Що сталося

Напередодні, 26 лютого, директор НАБУ Семен Кривонос на засіданні Комітету з питань антикорупційної політики Верховної Ради заявив, що КП «Інформатика» могло видалити інформацію про те, хто саме шукав дані про пересування службових автомобілів бюро. За його словами, коли НАБУ запитало, хто здійснював пошук конкретних автомобілів у системі, у відповідь отримало: таких пошуків не було.

Голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна тоді припустила, що КП «Інформатика» КМДА могло сприяти видаленню інформації про ймовірно неправомірне отримання даних про рух транспортних засобів НАБУ. У самому бюро вважають, що записи могли бути видалені з використанням адміністраторських прав, адже адміністратором системи є саме КП «Інформатика».

Чому це відбувається

Конфлікт виник у контексті справи «Мідас» — масштабної антикорупційної операції НАБУ у сфері енергетики, розпочатої у листопаді 2025 року. Під час обшуків на конспіративній квартирі одного з фігурантів справи виявили досьє на детективів НАБУ, включно з керівником бюро Семеном Кривоносом та очільником операції «Мідас» Олександром Абакумовим. Як повідомляли у НАБУ, фігуранти також стежили за пересуванням службових автомобілів бюро.

За версією НАБУ, працівники певного правоохоронного органу, які мали законний доступ до системи відстеження, імовірно передали третім особам дані про рух автомобілів та попередили їх про проведення слідчих дій. Система відеоспостереження «Безпечне місто», адміністратором якої є КП «Інформатика», дозволяє відстежувати пересування транспортних засобів по Києву та використовується правоохоронними органами для розслідувань.

Що каже КМДА

У КМДА заявляють, що система відеоспостереження КП «Інформатика» функціонує в межах Положення про комплексну систему відеоспостереження міста Києва. Усі уповноважені правоохоронні органи мають доступ до даних системи відповідно до визначених процедур.

У КП «Інформатика» зазначають: у відповідь на всі отримані ухвали від правоохоронців підприємством було надано запитувані матеріали у визначені строки. При цьому в систему нібито не було ніяких втручань. Підприємство стверджує, що співпрацює в межах чинного законодавства і надає усі необхідні дані, зокрема і НАБУ.

Хто такий Петро Оленич і яка його роль

Окремо КМДА наголосила, що Петра Оленича було звільнено з посади заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень ще 7 березня 2025 року. Відповідно, він не бере участі в ухваленні будь-яких управлінських чи технічних рішень, пов’язаних із функціонуванням міських систем відеоспостереження та діяльністю комунальних підприємств.

Ця заява важлива, оскільки в контексті справи «Мідас» окремі медіа вказували на Оленича як на особу, яка могла впливати на роботу КП «Інформатика». Як ми повідомляли у травні 2025 року, під час масштабних обшуків у КМДА Оленич був серед семи звільнених посадовців. Тоді НАБУ вилучило значні суми готівки, а серед фігурантів опинилися чинні й колишні депутати та керівники комунальних підприємств.

Чому це важливо знати

Суперечність між заявами НАБУ та КМДА стосується критично важливого питання: чи могли фігуранти корупційної справи використовувати міську систему відеоспостереження для стеження за антикорупційними органами. Якщо версія НАБУ підтвердиться, це означатиме, що комунальна інфраструктура Києва використовувалась для протидії правоохоронцям.

Для киян ситуація має значення ще й тому, що система «Безпечне місто» створена для забезпечення безпеки городян, а не для стеження за правоохоронцями. Питання контролю доступу до цієї системи, прозорості її використання та відповідальності за можливі зловживання залишається відкритим. Результати перевірки можуть вплинути на подальшу долю КП «Інформатика» як адміністратора столичної системи відеоспостереження.

Раніше ми писали

У травні 2025 року ми повідомляли про масштабні обшуки в КМДА, під час яких НАБУ вилучило мільйони доларів готівки, а Петро Оленич був серед звільнених посадовців. У листопаді 2025 року ми розповідали, що фігуранти справи «Мідас» зібрали 527 досьє на впливових українців, включно з міністрами, депутатами та журналістами. Також ми писали про конфлікт між НАБУ та Держфінмоніторингом у рамках розслідування корупційних схем у сфері оборони.