Як діяла схема із завищенням вартості ремонту

Між комунальним підприємством, яке представляв 53-річний чиновник, та приватною компанією було укладено договір на будівництво, реставрацію та капітальний ремонт однієї з келій Флорівського монастиря. Загальна вартість контракту перевищувала 15 млн грн бюджетних коштів.

Після завершення робіт підозрюваний підписав підряднику звітні документи, у яких навмисно було вказано більші обсяги виконаних робіт та їхню вартість. Відтак на рахунок приватної фірми перерахували понад 15 мільйонів гривень бюджетних коштів, із яких 666 тисяч гривень становила переплата за фактично невиконані або завищені в ціні роботи.

Фактично чиновник засвідчив виконання робіт, які або не проводилися взагалі, або коштували значно менше, ніж зафіксовано у звітності. Таким чином бюджетні кошти, виділені на збереження культурної спадщини столиці, використали не за призначенням. Завищення обсягів у звітних документах є поширеним методом виведення бюджетних ресурсів, який дає змогу підрядникам отримувати додатковий прибуток за рахунок платників податків.

Хто викрив зловживання та яке покарання загрожує посадовцю

У лютому 2026 року слідчі Деснянського управління поліції спільно з оперативниками СБУ викрили зловживання посадовця. Правоохоронці встановили, що чиновник діяв умисно, підписуючи документи із завідомо неправдивими даними про обсяги та вартість виконаних робіт на об’єкті культурної спадщини.

Дії посадовця кваліфікували за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України як службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років із забороною обіймати певні посади протягом визначеного судом терміну.

За процесуального керівництва Деснянської окружної прокуратури підозрюваному повідомили про підозру. Поліцейські провели необхідні слідчі дії, зібрали доказову базу та завершили досудове розслідування. Обвинувальний акт скеровано до суду, де ухвалюватимуть остаточне рішення щодо міри покарання для чиновника.

Чи повернули переплачені гроші до бюджету

Під час досудового слідства обвинувачений добровільно відшкодував та повернув 666 тисяч гривень до державного бюджету. Це може бути враховано судом як пом’якшувальна обставина під час розгляду справи та визначення міри покарання. Водночас сам факт повернення коштів не звільняє від кримінальної відповідальності за вчинене.

Правоохоронці наголошують, що повернення розтрачених коштів є одним із кроків до відновлення справедливості, проте основною метою розслідування залишається притягнення винних до відповідальності та запобігання подібним зловживанням у сфері реставрації культурних об’єктів столиці.

Чому справа Флорівського монастиря важлива для Києва

Флорівський Вознесенський монастир є однією з найстаріших жіночих обителей Києва, розташованою на історичному Подолі. Комплекс має статус пам’ятки архітектури національного значення, а його історія налічує кілька століть. Саме тому будь-які реставраційні роботи на території монастиря потребують особливого контролю якості та максимально прозорого використання бюджетних коштів.

Ця справа стала не першим випадком зловживань під час ремонту об’єктів культурної спадщини у столиці. Системна проблема полягає в тому, що контроль за використанням бюджетних коштів на реставрацію часто залишається формальним, а відповідальні посадовці мають широкі повноваження підписувати звітні документи без належної незалежної перевірки з боку контролюючих органів.

Раніше експерти вже звертали увагу на те, що сім архітектурних пам’яток столиці перебувають в аварійному стані, а коштів на їхню реставрацію бракує. На цьому тлі розтрата бюджетних ресурсів, виділених на збереження Флорівського монастиря, виглядає особливо гостро. Кожна гривня, витрачена не за призначенням, відтерміновує порятунок інших історичних об’єктів, що потребують невідкладного ремонту та поступово руйнуються без належного догляду.

Раніше ми писали

У лютому ми повідомляли, що слідчі Деснянського управління поліції спільно з СБУ викрили розтрату 666 тис грн під час реставрації Флорівського монастиря, а посадовцю Департаменту охорони культурної спадщини КМДА повідомили про підозру. Також нещодавно до суду направили аналогічну справу посадовця «Київпастрансу», якого звинувачують у розтраті 1,1 млн грн на закупівлях для комунального підприємства.