Що відбувається в оранжереях

Науково-дослідний інститут НАН України зберігає колекцію понад чотири тисячі видів тропічних і субтропічних рослин з усього світу, багато з яких — унікальні екземпляри, що майже зникли у природі.

За даними офіційного сайту ботсаду, загальна площа оранжерейного комплексу становить понад 2000 кв. м. Центральна частина — купольна оранжерея з 32-метровим скляним куполом, де створено умови тропічного лісу.

Через російські обстріли енергетичної інфраструктури України підтримувати необхідний мікроклімат не вдається. Рослини переживають низькотемпературний стрес так само, як і люди — для них поточні умови означають загрозу загибелі.

«У нас величезна проблема з опаленням. Наші тропічні рослини, які ми збирали десять років поспіль, фактично з моменту закінчення Другої світової війни, зараз під загрозою вимерзання і вимирання», — розповідають у ботсаду.

Як співробітники рятують колекцію

Оранжереї поділяються на експозиційні та фондові. У фондових, де зберігаються найцінніші екземпляри, ситуація дещо краща — там працює альтернативне опалення. Натомість в експозиційних температура залишається критично низькою.

Керівництво наголошує, що наразі немає фінансової змоги забезпечити альтернативні джерела живлення для всіх оранжерей. Тому по всій території розставляють металеві діжки, де розпалюють вогонь, намагаючись підтримати належну температуру.

«Ми розуміємо, що місто робить все можливе, і комунальники працюють безперервно, за це ми їм дуже вдячні. І ми, з свого боку, як тільки можемо, так і зберігаємо наші оранжереї. І діжки палимо, і печі палимо», — кажуть співробітники.

Контекст енергетичної кризи

Січень 2026 року став найскладнішим для Києва за весь час повномасштабної війни. Після масованих російських атак приблизно 400 багатоповерхівок у столиці залишаються без тепла, а графіки відключення електроенергії фактично не працюють — кияни можуть мати світло лише близько 3 годин на добу.

«Ніколи у світі не було атак по енергетиці в -15°C на місто, в якому є центральне опалення і воно було зруйноване», — зазначає Олександр Харченко, директор Центру дослідження енергетики.

Зима 2022/23 також була критичною для ботсаду. Як повідомляє BigKyiv, тоді вдалося вистояти завдяки тисячам доброчинців, які допомогли провести енергоаудит та частково відремонтувати системи опалення.

Як допомогти ботсаду

При Національному ботанічному саді діє волонтерська спільнота, яка регулярно допомагає з найнеобхіднішим — дровами та фізичною роботою.

«Нам завозять дрова, які треба колоти, нам завозять дрова, які треба складати всередині оранжереї біля печей. Це дуже важка робота, тому що дрова зазвичай сирі і важкі, а у нас контингент в основному жіночий. Нам допомагає весь колектив ботанічного саду, але все одно це дуже тяжко», — розповідають співробітники.

За інформацією з офіційного сайту, у ботсаду працює лише 26 осіб на весь комплекс площею 130 гектарів.

Долучитися до волонтерської спільноти може кожен охочий. Актуальну інформацію про потреби та заходи публікують на офіційних сторінках ботсаду в Instagram: @botanikabotsad та @bot_sad_gryshko.

Чому це важливо знати

Національний ботанічний сад імені Гришка — не просто зелена зона для киян, а науковий центр збереження біорізноманіття. Тут зберігаються види рослин, які зникають у природі через зміну клімату та знищення природних екосистем. Втрата цих колекцій означатиме втрату десятиліть наукової роботи та унікального генетичного матеріалу, який неможливо відновити. Енергетична криза ставить під загрозу не лише комфорт киян, а й національне наукове надбання України.