Не продали ліки — залишив сумку «з тротилом» в аптеці на Оболоні
28 квітня в Оболонському районі Києва 35-річний місцевий мешканець у нетверезому стані залишив у аптеці сумку, заявивши, що в ній вибухівка, — після того як фармацевти відмовилися продати йому препарати, що відпускаються за рецептом. Вибухотехніки оглянули знахідку і небезпечних предметів не знайшли. На порушника склали два адміністративні протоколи, повідомляє @gunpKyiv.
Як розгорталися події в аптеці
35-річний мешканець Києва прийшов до однієї з аптек в Оболонському районі, щоб придбати лікарські засоби, які відпускаються лише за рецептом. Отримавши законну відмову від фармацевтів, чоловік не пішов геть — він залишив у приміщенні сумку та заявив працівникам, що в ній нібито лежить тротил.
Персонал негайно викликав поліцію. Правоохоронці прибули на місце, огородили прилеглу територію та забезпечили безпеку перехожих і працівників закладу. До роботи залучили вибухотехніків, які ретельно оглянули підозрілу сумку — жодних вибухонебезпечних предметів у ній не виявили.
Поки тривала перевірка, патрульні поліцейські розшукали зловмисника неподалік від аптеки. Чоловік перебував у стані алкогольного сп’яніння, що, ймовірно, і стало однією з причин його поведінки. Жодних травм серед персоналу та відвідувачів немає, аптека продовжила роботу після того, як вибухотехніки дали відповідний дозвіл.
Що загрожує порушнику за законом
За результатами роботи на місці поліція склала на 35-річного киянина два адміністративні протоколи. Перший — за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дрібне хуліганство), яка передбачає штраф від 51 до 119 гривень або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин. Другий — за статтею 178 КУпАП (поява в громадських місцях у п’яному вигляді), санкція якої — попередження або невеликий штраф для тих, хто вперше потрапив у поле зору поліції в такому стані.
Водночас завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності кваліфікується за статтею 259 Кримінального кодексу України і передбачає значно суворішу відповідальність — штраф у великому розмірі, арешт або позбавлення волі. У цій справі поліція обмежилася адміністративною кваліфікацією: вочевидь, через те, що чоловік не подавав формального повідомлення про закладену вибухівку до екстрених служб, а лише залишив сумку з відповідною заявою у нетверезому стані безпосередньо персоналу аптеки.
Чому в Києві ставляться до таких випадків серйозно
Київ системно стикається з повідомленнями про замінування: будівлі судів, шкіл, торгових центрів, лікарень, метро. Як ми раніше писали, лише за один день у березні 2026 року столиця та область отримали 1216 повідомлень про замінування — це масштабні скоординовані атаки, які паралізують роботу екстрених служб і відволікають їх від реальних викликів воєнного часу.
Кожен такий виклик — навіть якщо за ним стоїть п’яна витівка, а не справжня загроза, — запускає той самий протокол: поліцейські оточують територію, за потреби евакуйовують людей, викликають вибухотехніків і кінологічні групи. Ці ж сили й ресурси могли б у цей час реагувати на реальні надзвичайні ситуації — обстріли, пожежі, ДТП. Саме тому навіть «нешкідливе» залишення сумки з відповідною заявою тягне за собою юридичні наслідки, а в окремих випадках — і кримінальне переслідування.
Чому це важливо знати
Історія в аптеці на Оболоні — наочний приклад того, як побутовий конфлікт через рецепт може миттєво перетворитися на спецоперацію. Адміністративні протоколи у цій справі — це м’який варіант: за інших обставин чоловіку могло б загрожувати кримінальне переслідування за статтею 259 ККУ.
Киянам варто пам’ятати кілька речей. По-перше, будь-яка згадка про вибухівку, навіть у формі жарту чи погрози у сварці, є підставою для повноцінної реакції правоохоронців — і неспроможність виконати погрозу не звільняє від відповідальності. По-друге, витрачений на перевірку час — це час, відібраний у тих, кому реально потрібна допомога. По-третє, фармацевти діяли правильно: відмова продати рецептурний препарат без рецепта і виклик поліції у разі погроз — це стандарт, який захищає і працівників закладу, і сторонніх покупців.
Раніше ми писали
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →
