Який вирок очікується у Святошинському суді?

Святошинський районний суд Києва має оголосити вирок у справі ексслідчого Артема Єльцова. Його обвинувачують у незаконному переслідуванні учасників масових протестів 18 лютого 2014 року. Саме тоді мирна хода від Майдану Незалежності до Верховної Ради переросла у зіткнення, внаслідок яких загинули люди по обидва боки барикад. Слідчих, які фабрикували кримінальні справи проти протестувальників, притягують до відповідальності вже понад 12 років, і кожен такий вирок є частиною ширшого процесу встановлення справедливості для учасників Революції Гідності.

Що розглядатиме Київський апеляційний суд?

Апеляційна інстанція столиці цього тижня продовжить розгляд одразу кількох епізодів. По-перше, суд вирішуватиме питання участі Сергія Тамтури в режимі відеоконференції у справі про розстріли на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року. У жовтні 2023 року Святошинський районний суд виправдав Тамтуру за всіма статтями обвинувачення, тоді як інших ексберкутівців — Павла Аброськіна та Сергія Зінченка — засудили заочно до 15 років позбавлення волі, а заступника командира підрозділу Олега Янішевського — до довічного ув’язнення.

Апеляційний розгляд цієї справи має або залишити вирок чинним, або змінити його, або направити на повторний розгляд. Три засуджені ексберкутівці перебувають у розшуку після обміну полоненими у грудні 2019 року — їх передали Росії, і вони не повернулися до України. Олександр Маринченко, який отримав 5 років і відбув їх у СІЗО, повернувся до Києва після обміну.

Які справи слухатимуть у Подільському суді?

Подільський районний суд Києва проведе засідання у справі п’яти ексберкутівців київської спецроти. Ця справа стосується інших епізодів протиправних дій спецпідрозділу під час подій на Майдані. Паралельно суди різних інстанцій продовжать розгляд справ, пов’язаних із подіями 18 лютого 2014 року. Серед них — справа Шаповалова, справа Гриняка та справа Лукаша.

Які ключові епізоди Революції Гідності охоплює тижневий графік?

Графік засідань на тиждень охоплює практично весь хронологічний спектр злочинів, вчинених під час Революції Гідності. Суди розглядатимуть справи, пов’язані з розгоном студентів на Майдані 30 листопада 2013 року, подіями на вулиці Грушевського, зокрема справу заручників та справу Пасічника, нападом львівського «Беркуту» на Ярослава Гончара 19 січня 2014 року, а також мирною ходою 18 лютого 2014 року.

Окремі провадження стосуються викрадення та вбивства журналіста Юрія Вербицького і викрадення Ігоря Луценка, викрадення та вбивства Василя Сергієнка, виплати беркутівцям незаконної винагороди за розгон протестувальників, застосування спецзасобів проти мирних учасників Євромайдану, а також головної справи — розстрілу людей на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року, коли загинули 48 осіб.

За даними Державного бюро розслідувань, загалом справи Майдану охоплюють понад 200 кримінальних проваджень, підозрюваними та обвинуваченими в яких є близько 300 осіб — від ексберкутівців до колишніх високопосадовців. Щомісяця в українських судах відбувається від 100 до 150 засідань у цих справах.

Чому це важливо знати

12 років після Революції Гідності справи про злочини проти протестувальників залишаються незавершеними. Частина обвинувачених перебуває в розшуку або на території Росії, а деякі провадження ризикують бути закритими через спливання строків давності. Кожне судове засідання — це не лише юридичний, а й суспільний процес фіксації історичної правди про те, що сталося на Майдані. Для киян ці справи мають особливе значення, адже саме на вулицях столиці — на Інститутській, Грушевського, Майдані — загинули десятки людей, які вийшли захищати своє право на гідне майбутнє.

Раніше ми писали

Тема справедливого покарання та судових процесів залишається важливою для Києва та Київщини. Як ми раніше писали, у лютому 2026 року 32-річний ІТ-фахівець з Києва отримав довічний термін ув’язнення за державну зраду — він коригував ворожі удари по об’єктах енергетичної інфраструктури Київщини. Також ми повідомляли, що ДБР затримало полковника Нацгвардії, який намагався отримати фіктивну інвалідність за 6 тисяч доларів для звільнення зі служби. А 1 квітня ми розповідали про киянина, якому загрожує до 9 років ув’язнення за шахрайську схему з обіцянками «списання» зі служби та виїзду за кордон за 6 тисяч доларів.