Хто зібрався у «Хлібні» і заради чого?

До майстер-класу долучилися представники різних професій і спільнот: захисники, ветерани, рятувальники ДСНС, енергетики, комунальники та громадські діячі. Разом з ними прийшли родини з дітьми, які через повномасштабне вторгнення були змушені залишити свої домівки.

Усі учасники — різні за досвідом і долею, але об’єднані щоденною службою та спільними цінностями. Саме цей принцип ліг в основу заходу: не святкування заради свята, а справжнє єднання людей, які щодня працюють заради країни.

Майстер-клас провела Оксана Цибух — фахівчиня з давніх технік розпису. Вона поділилася знаннями про традиційні методи писанкарства та розповіла про його сакральний зміст: для наших предків це був не просто розпис яєць, а духовна практика і спосіб говорити зі світом символами.

Кожен символ на писанці має значення: сонце уособлює добро і тепло, зірки — вічність і космічний порядок, хвилясті лінії — воду і рух самого життя. Для тих, хто зібрався у «Хлібні», цей розпис став і медитацією, і декларацією: ми є, ми пам’ятаємо, ми продовжуємо.

«Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська» стала для учасників не лише творчим простором, а й місцем тиші й зосередженості. Саме тут, серед воскових свічок і писанок на столах, люди з різних куточків України знайшли хвилину, щоб відчути єднання з традицією і з одне одним.

Пам’ять про Ірину Цибух

Особливе місце на заході зайняла пам’ять про Ірину Цибух — доньку майстрині Оксани. Ірина була парамедикинею, захисницею та громадською активісткою. У 2024 році вона загинула на Харківщині під час евакуації поранених бійців.

«Пані Оксана виховала неймовірну, світлу і сильну доньку — Ірину Цибух, парамедикиню, захисницю, громадську активістку. Іра загинула два роки тому на Харківщині під час евакуації поранених. Але вона з нами щодня, коли ми продовжуємо її справу, дотримуємося хвилини мовчання, розвиваємо культуру пам’ятування, сповідуємо наші українські традиції. Великдень — це перемога світла над темрявою. І ця перемога обов’язково настане для всіх нас», — сказала Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

Участь у майстер-класі поряд із матір’ю стала символічним актом: Оксана Цибух продовжує справу доньки, передаючи традиції наступним поколінням і нагадуючи, що культура пам’яті — невід’ємна частина українського опору.

Традиції як опора суспільства

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — Міністерка культури України Тетяна Бережна наголосила на ролі традицій у збереженні внутрішньої стійкості та єдності суспільства під час війни.

«Цей майстер-клас — про спільнодію і спільні цінності, які нас зшивають і об’єднують. Традиції українського народу — це те, що допомагає нам триматися і рухатися вперед», — зазначила вона.

Писанкарство в Україні налічує тисячоліття. Ця традиція пережила різні епохи і заборони та залишилася живою. Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, вона набуває нового виміру — як підтвердження того, що Україна не просто бореться за землю, а захищає цілу цивілізацію зі своїми звичаями, мовою і духовним спадком.

Як ми раніше писали, напередодні Великодня у Софійському соборі відбудеться концерт хору «Київ» — ще один приклад того, як культурні заходи стають простором єднання киян під час війни.

Чому це важливо знати

Майстер-клас із писанкарства у «Хлібні» — це більше, ніж культурний захід. Він показує: навіть в умовах повномасштабної війни українці зберігають традиції, підтримують одне одного і вшановують пам’ять загиблих. Для киян та внутрішньо переміщених осіб такі зустрічі стають важливим простором єднання і відновлення душевних сил. Великдень 2026 року набуває особливого значення — як символ надії на перемогу, повернення та відновлення України.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, цьогоріч Великдень відзначають 12 квітня — разом із традиціями і прикметами, які здавна супроводжують це свято.