На тлі різкого поглиблення глобальної тарифної війни, економісти та історики дедалі частіше згадують про спіраль Кіндлбергера — знамениту схему з книги The World in Depression (1973), яка показувала, як світ занурювався в депресію у 1930-х. Ця метафора знову набула популярності після того, як президент США Дональд Трамп 2 квітня 2025 року запровадив тарифи на імпорт зі 185 країн, назвавши цей день “Днем Визволення”.

Проте, як пише Bloomberg, головна загроза не в самих митах, а у відмові США виконувати роль економічного стабілізатора у світі, як це було у 2008 та 2020 роках.

«Це і є спіраль, якої слід найбільше боятися», — попереджає Пол Дж. Девіс, автор колонки для Bloomberg Opinion.

Що таке спіраль Кіндлбергера?

Економіст Чарльз Пур Кіндлбергер, автор фундаментальної праці The World in Depression, створив графік, який показував обвал світової торгівлі з 1929 по 1933 роки. Візуально це було схоже на вода, що затягується у воронку зливу — символ занурення у глобальну депресію.

• 1930: США ухвалили Smoot-Hawley Tariff Act
• 1931: Обвал банку в Австрії
• 1931–32: Лавина банківських криз у Німеччині, Великій Британії, США
• Висновок Кіндлбергера: Ніхто не взяв на себе роль лідера, аби стабілізувати систему

«Світова економічна система нестабільна, якщо якась країна не стабілізує її», — писав Кіндлбергер.
«У 1929 році Британія вже не могла, а США ще не хотіли».

Після 1945: США як «гегемон останньої інстанції»

Після Другої світової війни США стали світовим економічним центром — не лише завдяки військовій силі, а й завдяки здатності:

• споживати останню одиницю світового імпорту (consumer of last resort),
• кредитувати міжнародні банки у кризові моменти (lender of last resort).

🔹 2008: під час глобальної фінансової кризи ФРС надавала сотні мільярдів доларів іншим центробанкам
🔹 2020: під час COVID-кризі США знову забезпечили ліквідність у доларах

Це і є роль так званого benevolent hegemon (доброзичливого гегемона), як це сформулювали економісти Бред Делонг і Баррі Айхенґрін у передмові до перевидання книги Кіндлбергера.

Що робить Трамп у 2025?

Зовсім інше. Він вважає, що:

• роль “останнього покупця” — це паразитування на США
• міжнародне кредитування ФРС — це зрада національного інтересу
• дефіцит торгівлі — це втрата багатства, а не перерозподіл виробничих ланцюгів

«Ми роками дозволяли себе грабувати. Тепер — або ви платите нам щороку, або про угоди не йдеться», — заявив Трамп щодо ЄС 6 квітня.

Мита Трампа вже вищі, ніж у 1930-х роках, за оцінкою Девіса.

Водночас, якщо ринки похитнуться, а фінансова система почне «тріщати», немає жодної гарантії, що США під керівництвом Трампа нададуть доларову ліквідність, як це було у 2008 та 2020 роках.

Що це означає для світу — і для України

1. Мита — лише симптом. Головне — стратегічна відмова США від ролі глобального гаранта стабільності.
   Це означає, що у наступній кризі кожна країна буде сама по собі.
2. ЄС уже опинився під тиском — від нього вимагають “щорічної плати за доступ до ринку”. Це розриває трансатлантичний союз, на якому трималась післявоєнна фінансова архітектура.
3. Глобальні ланцюги поставок і кредити в доларах — під загрозою. Якщо США не стабілізують систему, почнеться криза ліквідності. Особливо боляче це вдарить по країнах, які мають високу залежність від долара.
4. Україна має шукати альтернативи американському «зонтику». ЄС, Японія, Канада, можливо — навіть нові регіональні альянси, мають розглядатися як джерело фінансової безпеки.
   Також варто розвивати незалежну фінансову інфраструктуру, розширювати валютну диверсифікацію та будувати партнерства на випадок глобального розриву з США.

Чому це важливо знати

Спіраль Кіндлбергера — це не просто історія про 1930-ті. Це попередження про те, що економічний порядок тримається не на угодах, а на довірі й готовності великих гравців взяти відповідальність за систему в цілому.

Трамп цього робити не хоче. І саме тому — навіть більше, ніж через тарифи — світ сьогодні ближче до великої депресії, ніж будь-коли за останні 90 років.