Як саме привласнили 23 ділянки заповідної землі?

За даними генпрокурора Руслана Кравченка, Деркач «накинув оком» на особливо цінні землі лісового фонду ще у 2010 році, коли був чинним народним депутатом від Партії регіонів. Територія ландшафтного заказника фактично належала місту Києву, однак учасники оборудки оформили документи так, ніби земля була розташована в межах сусідньої селищної ради Обухівського району Київської області. Це становить майже 50% від загальної площі природоохоронної зони.

Для реалізації схеми Деркач залучив двох спільників: тодішнього голову Обухівської районної державної адміністрації та керівника Обухівського райвідділу Держкомзему. Вони підробили землевпорядну документацію та внесли недостовірні дані у Державний земельний кадастр України. За словами генпрокурора, для легалізації учасники схеми залучили 23 підставних осіб — водіїв, охоронців та інший персонал екснардепа. На них оформили державні акти про відведення земель нібито для ведення особистого селянського господарства. Далі впродовж восьми років землю легалізували через серію фіктивних перепродажів, і власниками заповідних ділянок стали афілійовані з Деркачем особи.

Ще у 2019 році розслідування програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» встановило, що формально землю записали на чотирьох людей: 7,5 га — на партнера дружини Деркача Юрія Берка, 4 га — на дружину колишнього помічника Деркача Ігоря Миронюка Олену, а майже 26 га — на помічника тоді ще депутата Антона Сімоненка.

Хто такий Андрій Деркач і чому його називають агентом Кремля?

Андрій Леонідович Деркач народився 19 серпня 1967 року у Дніпропетровську. Він — син Леоніда Деркача, колишнього голови Служби безпеки України (1998-2001). У 1993 році закінчив Академію Міністерства безпеки Росії (нині — Академія ФСБ) за спеціальністю «юрист», де його дипломна робота називалася «Організація і проведення зустрічей з негласною агентурою». Після цього працював оперуповноваженим в Управлінні СБУ у Дніпропетровській області.

Уперше став депутатом Верховної Ради у 1998 році і з того часу переобирався в кожне наступне скликання. Був членом Партії регіонів, очолював на громадських засадах групу радників прем’єр-міністра Миколи Азарова. 16 січня 2014 року голосував за «диктаторські закони» Януковича. Востаннє обраний до Верховної Ради у 2019 році як самовисуванець по 159 округу в Сумській області.

У червні 2022 року СБУ викрила агентурну мережу Головного управління Генштабу РФ (ГРУ), до якої входив Деркач. За свідченнями його колишнього помічника Ігоря Колєснікова, Деркача завербували у 2016 році. З ним особисто працювало вище керівництво ГРУ — начальник управління Ігор Костюков та його перший заступник Володимир Алєксєєв. Деркач курував створення приватних охоронних підприємств, які ворог планував використати для швидкого захоплення України. На реалізацію цих планів ГРУ виділяло по 3-4 млн доларів раз на кілька місяців.

Що відомо про «плівки Деркача» та втручання у вибори США?

У 2020 році Деркач опублікував серію аудіозаписів телефонних розмов, датованих 2015-2016 роками, між, як він стверджував, п’ятим президентом України Петром Порошенком і тодішнім віцепрезидентом США Джо Байденом. Ці записи отримали назву «плівки Деркача» і мали на меті дискредитувати американських політиків напередодні президентських виборів у США.

У вересні 2020 року Міністерство фінансів США запровадило проти Деркача персональні санкції, офіційно назвавши його «російським агентом з понад десятирічним стажем». Американська розвідка кваліфікувала його дії як втручання у вибори з боку Росії. Facebook заблокував акаунт Деркача. У грудні 2022 року Федеральний суд Східного округу Нью-Йорка оприлюднив обвинувальний акт щодо Деркача у фінансових злочинах, за які йому загрожує до 30 років ув’язнення. У 2021 році РНБО також запровадила проти нього персональні економічні санкції.

Які ще злочини інкримінують Деркачу в Україні?

Перелік обвинувачень проти Деркача значно ширший за земельну схему. У серпні 2023 року НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили розслідування за підозрою у державній зраді та незаконному збагаченні. За версією обвинувачення, за період 2019-2022 років Деркач отримав щонайменше 567 тис. доларів від правоохоронних та розвідувальних органів РФ за підривну діяльність проти України.

У січні 2023 року президент Володимир Зеленський позбавив Деркача українського громадянства. Після цього Верховна Рада проголосувала за позбавлення його депутатського мандату. Вищий антикорупційний суд заочно арештував ексдепутата. Також Деркач фігурував у листопаді 2025 року у справі «Міндічгейту»: за версією слідства, на його родичів була зареєстрована квартира, де розташовувався бекофіс зловмисників, які відмивали вкрадені на контрактах «Енергоатому» гроші. У вересні 2024 року стало відомо, що в Росії Деркача призначили сенатором від Астраханської області, а у 2025 році, за даними ЗМІ, він отримав звання «Героя Росії».

Кого затримали і що загрожує фігурантам?

На підставі зібраних доказів слідчі СБУ повідомили про підозру всім трьом фігурантам за двома статтями Кримінального кодексу: ч. 5 ст. 191 (привласнення майна в особливо великих розмірах організованою групою) та ч. 3 ст. 209 (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом). Наразі затримано одного з організаторів оборудки — колишнього очільника Обухівської РДА. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Оскільки Деркач та екскерівник Обухівського райвідділу Держкомзему переховуються за межами України, їм заочно повідомлено про підозру. Правоохоронці ініціювали арешт майна підозрюваних та їхніх афілійованих осіб. Тривають заходи щодо оголошення фігурантів у міжнародний розшук. Розслідування проводиться за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.

Чому це важливо знати

Справа Деркача демонструє, як проросійські агенти, перебуваючи на високих державних посадах, роками безкарно розкрадали стратегічні ресурси України. Привласнення половини заповідної зони «Конча-Заспа» — це удар не лише по бюджету Києва, а й по екосистемі міста. Притягнення до відповідальності всіх фігурантів, навіть тих, хто переховується в Росії, є важливим сигналом для інших корупціонерів.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, СБУ викрила схему привласнення земель заповідного фонду Конча-Заспи на понад 595 млн грн. Також ми повідомляли, що у Києві ВАКС взяв під варту двох підозрюваних у справі про земельну корупцію, а в столиці намагалися захопити землю за 50 млн грн через фіктивні гаражі.