Як працювала корупційна схема?

Для привласнення земель народний депутат вступив у змову з головою Обухівської районної державної адміністрації та начальником одного з управлінь місцевого Держкомзему. Учасники оборудки оформили документи так, ніби земля була розташована в межах сусідньої селищної ради Обухівського району Київської області, хоча територія ландшафтного заказника фактично належала місту Києву. Таким чином, ділянки вивели з-під юрисдикції Київської міської ради, яка мала виключне право розпоряджатися цими землями.

Це дозволило голові районної адміністрації винести незаконне розпорядження про передачу землі у приватну власність, обійшовши повноваження Київської міської ради. До схеми залучили 23 підставні особи — водіїв, охоронців та інший персонал екснардепа, на яких оформили державні акти про відведення земель нібито для ведення особистого селянського господарства. Кожна з 23 ділянок мала площу від одного до трьох гектарів, а загальна вартість усієї схеми перевищила 595 млн грн

Як легалізували привласнену землю?

Упродовж восьми років землю легалізували через серію фіктивних перепродажів. Щоб приховати справжнє походження власності, ділянки неодноразово перепродавали між підконтрольними фірмами та фізичними особами, створюючи видимість законних ринкових угод. У результаті власниками заповідних ділянок стали афілійовані особи колишнього депутата та посадовця райдержадміністрації. Загалом ланцюжок перепродажів налічував десятки угод, кожна з яких маскувала зв’язок із початковим привласненням.

Колишнього голову Обухівської РДА затримали та повідомили про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення чужого майна в особливо великих розмірах) та ч. 3 ст. 209 КК України (легалізація майна, здобутого злочинним шляхом). Йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Іншим двом учасникам схеми повідомили про аналогічну підозру заочно, оскільки вони перебувають за кордоном. Правоохоронці проводять заходи щодо їх оголошення у міжнародний розшук. До суду подано клопотання про арешт майна підозрюваних та їх афілійованих осіб.

Кого підозрюють і що їм загрожує?

Загалом у справі фігурують щонайменше три підозрювані. Головний організатор — колишній народний депутат, який після анексії Криму та початку війни на Донбасі у 2014 році виїхав до Росії, де отримав місце в Раді Федерації. Окрім земельної схеми, йому інкримінують державну зраду та незаконне збагачення.

Другий ключовий фігурант — колишній голова Обухівської РДА, якого затримали на території України. Саме він підписував розпорядження про передачу заповідних земель у приватну власність. Третій підозрюваний — колишній начальник управління Держкомзему, який забезпечував технічний бік оформлення незаконних документів. Двоє останніх учасників перебувають за кордоном, їх розшукують через Інтерпол.

Чому це важливо знати

Конча-Заспа — одна з найцінніших природоохоронних територій Київщини, розташована на правому березі Дніпра у межах Київської агломерації. Ця заповідна зона має важливе екологічне значення для всього регіону: тут зростають рідкісні види рослин, а прибережні ліси захищають береги Дніпра від ерозії. Заказник також виконує функцію зеленого коридору між міськими районами та природними ландшафтами Київщини. Загальна площа привласнених ділянок — 41,5 га — порівнянна з половиною парку імені Тараса Шевченка у центрі Києва, що дає уявлення про масштаб завданої шкоди.

Привласнення 41,5 га землі лісового фонду у заповідній зоні позбавляє громаду доступу до природної спадщини та створює загрозу незаконної забудови, яка може знищити унікальну екосистему. Прокуратура Київщини продовжує розслідування і шукає способи повернення незаконно привласнених земель до державної власності. Зокрема, слідчі перевіряють усі угоди купівлі-продажу, через які легалізували ділянки, щоб визнати їх недійсними у судовому порядку.

Раніше ми писали

Прокуратура оскаржує забудову землі наукового інституту на Святошині, де приватне товариство намагалося отримати право власності на нерухомість без рішення КМДА. У Києві підприємець незаконно звів 8 будинків у заказнику і здавав їх в оренду, самовільно зайнявши земельну ділянку в межах лісового заказника місцевого значення «Біла Діброва».