Перейти до основного вмісту

Виставка «(Не) видимі жінки» у Києві: 5 просторів про жінок на війні

У Києві 19 березня відбулася виставка «(Не) видимі жінки», організована громадською організацією «Ла Страда-Україна». Проєкт через мистецтво розкрив досвід жінок, чиє життя змінила війна, — тих, хто чекає близьких із фронту чи полону, переживає втрату або живе в постійній невизначеності. Особливу роль у створенні виставки відіграли акторки студентського театру «Вавилон» Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, які стали голосами реальних історій, повідомляє університет.
7 Квітня 2026 о 16:17|Наука і освіта|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Експозиція виставки «(Не) видимі жінки» — фотографії жіночих рук за рукоділлям на мольбертах у виставковому просторі
Фото: Український державний університет імені Михайла Драгоманова | 1920×1080

Що побачили відвідувачі виставки

На виставці були представлені історії жінок, які щодня стикаються з наслідками повномасштабного вторгнення. Хтось чекає повернення рідних із фронту, хтось — із полону. Інші переживають втрату або доглядають за пораненими. Експозиція складалася з п’яти тематичних просторів, де світлини жінок поєднувалися з їхніми повсякденними заняттями — вишивкою, доглядом за квітами, творчістю. Кожен простір занурював відвідувача в окрему емоційну історію.

Як акторки театру «Вавилон» втілили документальні історії

Акторки студентського театру «Вавилон» стали ключовими учасницями перформативної частини проєкту. Вони працювали з документальними історіями жінок і втілювали їх у сценічних образах, поєднуючи театральне мистецтво з аудіо- та відеоінсталяціями. Такий формат дав змогу глядачеві не просто побачити історії, а прожити їх разом із героїнями. Режисерка та художня керівниця театру Ірина Савченко зазначила, що робота з документальними історіями вимагає особливої делікатності. За її словами, важливо зберегти внутрішню правду кожної розповіді й не зруйнувати конструкцію, яку вибудувала людина, ділячись своїм досвідом.

Хто відвідав виставку і про що говорили

Виставка об’єднала широку спільноту фахівців, які працюють із темами прав людини та підтримки постраждалих від війни. Серед відвідувачів були представники громадських організацій, експертки й експерти з питань ґендерної рівності, громадського здоров’я, психосоціальної підтримки, а також міжнародні партнери. Для багатьох виставка стала не лише мистецькою подією, а й простором професійного діалогу — про те, як змінюються потреби жінок у воєнний час, як забезпечити доступ до якісних послуг і як працювати з травмою.

Що сказала урядова уповноважена з ґендерної політики

Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко підкреслила важливість різних мистецьких форм для висловлення позиції. За її словами, можливість використовувати музику, поезію, фотографію, візуальне й театральне мистецтво є важливим надбанням і жіночого руху, і громадських організацій, і суспільства загалом. Левченко наголосила на необхідності виходити зі своєї бульбашки й доносити ці повідомлення до ширшого кола людей.

Чому це важливо знати

Участь театру «Вавилон» у виставці є продовженням системної роботи з темами пам’яті, травми та війни. Театр у часи повномасштабного вторгнення стає більш відвертим і прямим — це не про втечу від реальності, а про її проживання. Як ми раніше писали, у Києві діють різні програми підтримки для жінок із родин військових. Такі ініціативи формують спільне бачення й підсилюють голос тих, чиї історії часто залишаються поза увагою.

Раніше ми писали

Як ми раніше повідомляли, 11 квітня у Молодому театрі відбудеться прем’єра «Скупого» за Мольєром. А серед культурних подій Києва цього тижня — понад 80 заходів до Великодня.

Автор
Виставка «(Не) видимі жінки» у Києві: 5 просторів про жінок на війні
Євгеній Дубчак
Журналіст kyiv.news

Журналіст, 5 років пише та аналізує актуальні події. За освітою маркетолог (Державний торговельно-економічний університет), що дає свіжий погляд на міські процеси. Висвітлює новини столиці з різних перспектив, цінуючи можливість представляти різні точки зору.

Усі статті автора →