Від радянського НДІ до ракет по Росії

Щоб зрозуміти, чому Денис Штілєрман так добре знає ворога — варто знати, де він колись працював. До 2008 року він був головним конструктором з автоматизованих систем керування в одному з оборонних інститутів Міністерства оборони Росії.

«Я розробив там низку ОКРів, які потрібно було зробити для того, щоб перевести зв’язок і керування російською армією на сучасний рівень», — розповів він.

Завдання було амбітним: у росіян на той момент існувало шість різних протоколів обміну даними, і піхота фізично не бачила, що робить ПВО чи флот. Денис Штілєрман мав це все звести в єдину мережу.

Добре, що не зробив. Він сам визнає, що радіє власній невдачі:

«Була розроблена концепція. Дуже я радію, що вони її не реалізували, тому що інакше їм для зв’язку між підрозділами не потрібно було нічого іншого. Був би розподілений зв’язок, була би така межмережа по всьому фронту».

Пішов він у 2008-му — одразу після того, як Росія напала на Грузію. А ще встиг побачити зсередини, як влаштована корупція в російському ОПК. Один ОКР — вісім комп’ютерів, які мають спілкуватися між собою — він оцінював максимум у $200 тисяч.

«Як ви думаєте, скільки він коштував?» — запитав Стерненко. «Мільярд 350 мільйонів рублів», — відповів Денис Штілєрман. Майже вгадав.

Перший постріл — по А-50 у Таганрозі

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Денис Штілєрман почав купувати дрони для армії, побачив, що іноземні апарати — дорогі й не завжди ефективні, і вирішив зробити краще та дешевше. Так з’явилася компанія FirePoint.

Перший реальний бойовий запуск він пам’ятає чітко: «Це ми А-50 у Таганрозі знищували, наскільки я пам’ятаю». А-50 — це літак далекого радіолокаційного виявлення, аналог американського AWACS. Непогано для дебюту.

Зараз FirePoint випускає три основні лінійки ударних апаратів.

FP1 — «діпстрайк», дальність 300+ км. За словами Дениса Штілєрмана, «кожен день щось горить».

FP2 — «мідлстрайк», дальність 150–300 км, більша бойова частина. Найбільш запам’ятований момент — коли два апарати одночасно влетіли в одну будівлю. А ще — переслідування «Іскандерів» у Брянській і Курській областях: «Вони від нас тікали».

FP5 «Фламінго» — крилата ракета. Офіційно підтверджено три успішних ураження: завод балістичних ракет у Воткінську, полігон Капустин-Яр і арсенал із забетонованими укриттями для боєприпасів.

«При влучанні в один цех згоріло два, тому що ми не жаліємо — кладемо цирконію добряче», — пояснив Денис Штілєрман. І додав: якби дали збіднений уран замість цирконію, згоріло б п’ять цехів.

Ступінь локалізації вражає: FP1 і FP2 — понад 90% українські компоненти. FP5 — лише один неукраїнський елемент. Як ми раніше писали, ефективність цих виробів офіційно підтвердив навіть Берлін.

FP7 і FP9: що таке «балістичний дрон» і чому це геніально

Ось тут починається найцікавіше. FirePoint будує балістичні ракети — але офіційно називає їх «дронами». І це не маркетинг. Це юридична майстерність.

«Ми ніколи не кодифікуємося в ракети, — пояснює Денис Штілєрман. — Щоб пройти той бюрократичний лабіринт, який вони вибудовували ще з часів Радянського Союзу, то треба втрачати роки, роки, роки і ще роки». Натомість кодифікація дрона в Україні займає тиждень-два, якщо є підтверджені бойові застосування.

FP7 — це, по суті, клон четвертого відсіку ракети зенітного комплексу С-400. Та сама ракета, яку росіяни використовують для збиття літаків — тільки тепер вона летить у зворотному напрямку.

«Ми поки не маємо головки самонаведення і не маємо інтеграції з радаром, використовуємо цю ракету ППО, яка дуже маневрена і має дуже великі поверхні для того, щоб бути маневреною, — як балістичну ракету». Повністю твердопаливна, весь паливний заряд заливають самі. Кодифікація очікується цього року.

FP9 — вже окрема розробка, не адаптація. Вона спочатку проєктувалася саме як балістична, має відповідні аеродинамічні обводи. Головні характеристики: дальність — 800–850 км (залежно від бойової частини), бойова частина — до 800 кг, швидкість — 2400 м/с.

Для розуміння: 2400 метрів на секунду — це приблизно 8640 кілометрів на годину, або Mach 7. Більшість сучасних систем ПВО розраховані на перехоплення цілей, що летять значно повільніше.

Денис Штілєрман підкреслює принципову відмінність від ATACMS, які Росія іноді збиває:

«Атакамс має дуже низьку швидкість приходу у ціль. Я розумію, чому це робилось у попередні часи, тому що не було можливості моделювати швидкості вище. Зараз ми знайшли, як це побороти».

FP9 не скидатиме швидкість перед метою — навпаки, чим швидше прийде, тим менша ймовірність перехоплення і тим більше кінетичних руйнувань.

Детальніше про FP9 ми писали раніше.

«Коколди» і виснаження російського ПВО

Окремо Денис Штілєрман зупинився на стані російської протиповітряної оборони. Картина для Москви невтішна.

Його знайомий, оператор «діпстрайків», розповів цікавий термін, який з’явився серед українських пілотів БПЛА: вони почали називати «Панцирі» «коколдами». Чому? «Коли вони працюють по деяких цілях, буває, цілі пріоритетніші за «Панцир». І от вони можуть кружляти біля «Панциря», а «Панцир» вже просто стоїть і навіть не стріляє, тому що вже немає чим».

Fire Point, за словами конструктора, більш ніж утричі збільшила ураження засобів ППО порівняно з попередніми трьома місяцями. «В них дуже багато об’єктів лишилися абсолютно неприкритими». Кстовський нафтопереробний завод — один з п’яти найважливіших у Росії — ще нещодавно вважався «дуже захищеною ціллю». Вже ні.

З Кримом — схожа ситуація. Там вибивають пускові установки «Онікс» — а це означає, що немає засобів їх прикрити.

Москва як ціль: чому ракети мають летіти саме туди

Денис Штілєрман вивчав свіжу соціологію «Левада-Центру» — з великою поправкою на те, що вірити їй «себе не поважати». Але навіть офіційна статистика показує цікаву річ: за припинення війни зараз 64%, за продовження — 27%. При цьому найвищий рівень підтримки війни — у Москві. Саме там, де найменше прилітало.

Звідси — «московська доктрина» Fire Point. Росія — моноцентрична держава. Все, що відбувається за межами Москви і Рубльовки, московську еліту не хвилює.

«Вони не всі в курсі, що Бєлгород — частина Росії, — каже Денис Штілєрман. — Що Курськ взагалі існує. Що таке Брянськ? Вони значно краще знають Європу та якісь курорти, ніж географію Росії».

Тому крилаті ракети — недостатньо.

«Крилатими ракетами ніякого враження на Росію не здійснюється», — формулює він. Треба балістика. Треба Москва.

«Коли почне пробивати по Москві, я думаю, це буде дуже цікаво», — говорить Денис Штілєрман. І прогнозує: «Я теж думаю, що Росія паде у декілька днів. Ми навіть не помітимо і не зрозуміємо, чому це так швидко сталося. Це може статися в будь-який момент. Стовідсотково станеться, тому що в них немає ніякого тилу».

Коли чекати першого удару балістикою по Москві?

«Будемо сподіватися, що у цьому році. Скоріше за все в цьому році це все трапиться. Я не бачу ніяких перепон. Крім російської системи ПРО? О, ні. Вони не здатні перехоплювати. В них немає ніякого досвіду у цьому».

Докладніше про плани щодо Москви ми публікували раніше.

Антибалістичний щит за $500 тисяч: в 5–6 разів дешевше за PAC-3

Паралельно з ударними системами Fire Point розробляє засоби перехоплення. FP7 у ролі «балістичного дрона» — лише одна з функцій. Та сама ракета може стати перехоплювачем.

«Ми говоримо всім європейським компаніям: ось у нас є виріб, який з самого початку розроблявся на перехоплення балістичних ракет, — пояснює Денис Штілєрман. — Ця ракета дуже маневрена, вона дешева. І ми даємо вам доступ до програмного забезпечення — ви можете побачити, що ніяких backdoor у нас немає. Якщо поставимо вам — ніколи не зможемо її вимкнути дистанційно».

Умова взаємна: партнери теж відкривають програмний код своїх радарів і командних центрів. Жодних прихованих backdoor з жодного боку.

Вартість: без головки самонаведення — $500 тисяч за постріл. Для порівняння: один пуск PAC-3 («Патріот») коштує $3–4 мільйони — тобто в 5–6 разів дорожче.

Перше успішне перехоплення балістичної ракети FirePoint планує показати наприкінці 2027 року. Ініціатива названа «Фрея» — на честь скандинавської богині.

«Ми це робимо на свої гроші, ми не беремо гроші у держав. І будемо залучати фінансування тільки після успіху у перехопленні».

Оптичне бачення і дрон, якому не потрібен GPS

Окремо варто зупинитися на навігації. Денис Штілєрман розповів, що FirePoint вже випробувала оптичний map-matching — нічну оптичну навігацію без жодного GPS. Дрон навчається на знімках місцевості, а потім самостійно орієнтується в просторі, звіряючи те, що «бачить» камера, з завантаженою картою.

«Наявність оптичної навігації, системи розпізнавання цілі, а також системи наведення на ціль — якщо це все зробити в комплексі, то можна отримати повністю автономний продукт», — запитав Стерненко. «Це не наступний, це вже існуючий етап, який ми випробували», — відповів Денис Штілєрман.

Практично це означає: дрон зі 60 кг бойового навантаження може побачити С-400 або С-300 у польоті — і самостійно прийняти рішення. Якщо є зображення будівлі і знімок місцевості навколо,

«за декілька годин ти можеш навчити нейронку, і воно прилетить прямо туди, куди ти скажеш».

Навіщо це потрібно? Росія розгортає засоби радіоелектронної боротьби, намагається глушити GPS і канали зв’язку. Дрон, якому не потрібен ні GPS, ні оператор, ні радіосигнал — це принципово інший рівень стійкості до протидії.

Росія в ООН: незаконно — і це можна виправити

Один із найнесподіваніших розворотів розмови — тема виключення Росії з Організації Об’єднаних Націй. Денис Штілєрман активно виступає за петицію з цього питання і пояснює, чому це не утопія.

Ключовий факт, який мало хто знає: Росія ніколи не ратифікувала Статут ООН. Існує депозитарій у Держдепі США, куди кожна країна-член повинна здати ратифікований документ.

«Єдина країна, яка це ніколи не робила — це Росія», — стверджує Денис Штілєрман.

Більше того: у самому Статуті ООН слова «Російська Федерація» немає. Там є СРСР. Росія просто замінила табличку після розпаду Союзу.

«Чи є Росія правонаступником СРСР? Ні, не правонаступник. Чи є належним представником усіх народів, які проживали на території СРСР? Ні. Все, до побачення».

Порівняння з Китаєм показове. Тайвань спочатку займав місце в Раді безпеки як «Китай». У 1971 році КНР замінила Тайвань — але через голосування в Генеральній Асамблеї, простою більшістю голосів. Законно. Росія ніякого голосування не проходила.

Другий аргумент — прецедент United for Peace, прийнятий під час Корейської війни. Якщо постійний член Ради безпеки блокує рішення з питань безпеки — питання може бути передане до Генеральної Асамблеї.

«Проти Росії можна, згідно з цим прецедентом, накласти всі ті самі санкції, які наложені на Північну Корею», — каже Денис Штілєрман. Для цього не потрібно вето Росії в РБ — достатньо простої більшості в Генасамблеї.

Механізм такий: Україна ставить перед Радою безпеки питання про те, що Росія торгує з Північною Кореєю і порушує режим санкцій. Росія накладає вето. Після цього — United for Peace, голосування у Генасамблеї. Проста більшість. Санкції як на КНДР.

«Це питання до нашого МЗС. МЗС, за що я дуже вдячний міністру Сибізі, почав у цьому напрямку дуже-дуже працювати. Вони створили з ініціативною групою #unrussiaUN спільну комісію».

Для Дениса Штілєрмана це не просто юридичний хід:

«Вигнання — це граната на столі переговорів».

Медведєв сам нещодавно назвав три «стовпи» Росії: легітимність так званої «тисячолітньої історії», найбільший ядерний арсенал і місце постійного члена Ради безпеки. Два з трьох руйнуються: перший — самими ж злочинами Росії, третій — через юридичну нікчемність її присутності в ООН.

Рецепт перемоги: не Третьяківка, а нафта

На питання про цілі в Москві Денис Штілєрман відповів чесно: вибирають не він, а військові. Сам би вибирав інакше:

«Алмаз-Антей, Зірка, Стріла, Хруничева, ТРВ, Шовничі — Генштаб, Луб’янка».

Але стратегічний рецепт перемоги — не точкові удари, а системна руйнація.

«Перекрити нафтовий експорт десь на півроку буде достатньо». Чотири ключові термінали: Усть-Луга, Туапсе, Приморськ, Новоросійськ. Це близько 80% усього нафтового експорту Росії. «Якщо у нас буде політична воля, я думаю, ми за лічені дні перекриємо увесь експорт».

Від уже завданих ударів по Усть-Лузі й Приморську Росія втратила «більше мільярда доларів — це щонайменше». А Кстовський НПЗ — один з п’яти найважливіших — ще нещодавно вважався недосяжним.

Проблема одна: гроші.

«Зараз у нас стоїть… не буду публічно озвучувати, але не вистачає дечого, щоб наростити ліквідацію російських окупантів на лінії бойового зіткнення». Від угорського вето в ЄС залежить кредит — а від кредиту залежить, скільки ракет і дронів полетить на Росію. «Зичимо Орбану якнайшвидше програти».

Чому це важливо знати

Розмова з Денисом Штілєрманом — це рідкісний випадок, коли людина з доступом до технічних деталей говорить публічно і відкрито. FP9 зі швидкістю 2400 м/с і дальністю 800 км — це вже не дрон, це повноцінна балістична ракета, якої Росія не чекала від приватної компанії. Якщо цього року вона справді полетить по Москві, це змінить не лише військову, а й політичну реальність всередині Росії. А правова аргументація щодо незаконної присутності Росії в ООН — це зброя, яка може спрацювати на переговорному столі тоді, коли це буде найбільш потрібно.