Що вдалося виявити дослідникам

🔬 Автори дослідження проаналізували численні дані з Південної Америки, Африки та океанічного дна Атлантики. Вони встановили, що:

• Основна фаза вивержень припала на 135–131 мільйон років тому.
• Пік активності — приблизно 134,5 млн років тому.
• В Намібії та Анголі товщина магматичних шарів досягає 1 км.
• Ці породи досі зберігаються на континентах і на дні океану, нагадуючи про катастрофічні геологічні процеси.

Причини розколу: термічна аномалія та мантійний плюм

Дослідники виявили ознаки термічної аномалії під тодішньою південною частиною Пангеї — суперконтиненту, що почав розпадатися близько 200 млн років тому. Ця аномалія, ймовірно, була спричинена мантійним плюмом — струменем перегрітої породи, що підіймається з глибин Землі.

«Ми не маємо достатньо зразків, особливо з глибоководної зони біля Аргентини та Уругваю, тому поки не можемо з упевненістю пов’язати виверження з плюмом», — пояснив головний автор дослідження Мохамед Мансур Абдельмалак, геолог з Університету Осло.

Магма, клімат і вимирання

Завдяки точній датуванню вивержень дослідники пов’язують магматичну активність із кліматичними збуреннями і вимираннями видів, що мали місце близько 134,5 мільйонів років тому.

Зазвичай такі виверження викликають глобальне потепління через викид парникових газів. Але у цьому випадку стався парадокс:

• Клімат охолонув — магматичні породи могли швидко вивітрюватись, зв’язуючи CO₂ з атмосфери, тобто діяли як природний кліматичний “фільтр”.

Сучасні паралелі: Ісландія — жива модель

Абдельмалак наводить приклад сучасного плюму в Ісландії, де серединно-Атлантичний хребет виходить на поверхню і формує нову сушу. Тут, як і 135 мільйонів років тому, глибокі геотермальні процеси руйнують і творять континенти одночасно.

Чому це важливо знати

Це дослідження відкриває новий рівень розуміння механізмів тектонічного розколу континентів, що вплинули на географію сучасного світу. Воно також демонструє, як величезні геологічні процеси можуть запускати кліматичні зрушення — не завжди через парниковий ефект, а й через охолодження. З огляду на сучасні кліматичні виклики, вивчення таких історичних подій допомагає моделювати майбутні сценарії Землі.