У 247 школах Києва працює понад 1200 безкоштовних «знаннєвих гуртків»
У 247 школах столиці працює понад 1,2 тисячі «знаннєвих гуртків», де учні безкоштовно надолужують навчальний матеріал і поглиблюють знання з ключових предметів. Оплату праці педагогів забезпечує місто, повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

Що таке «знаннєві гуртки» і для чого вони потрібні
Ініціативу запровадив Департамент освіти і науки Києва. Мета гуртків — допомогти школярам подолати прогалини у знаннях, які накопичились за роки повномасштабної війни. Серед причин відставання — регулярні повітряні тривоги, вимушена міграція частини учнів і педагогів, а також перебої з електропостачанням, що ускладнюють очне навчання.
Від початку повномасштабного вторгнення столичні школи неодноразово переходили на дистанційний формат. Це призводило до того, що частина учнів не могла повноцінно засвоювати програму — особливо з точних і природничих наук, де важливі лабораторні роботи та практичні заняття. «Знаннєві гуртки» покликані компенсувати ці втрати й дати кожному учневі можливість повернутися до належного рівня знань.
Які предмети охоплюють гуртки і як організовано навчання
Заняття у гуртках охоплюють українську мову та літературу, математику, історію, англійську мову, а також природничі дисципліни — біологію, хімію та фізику. Перелік предметів формується відповідно до освітніх потреб конкретної школи. Окрім подолання прогалин, гуртки допомагають учням підготуватися до олімпіад, конкурсів, а випускникам — до Національного мультипредметного тесту.
Навчання відбувається в індивідуальному та груповому форматах. Індивідуальні заняття орієнтовані на учнів, які мають найбільші прогалини, тоді як групові дають змогу охопити ширше коло школярів. Педагоги самостійно визначають програму гуртка, враховуючи результати поточного оцінювання та рекомендації Департаменту освіти і науки.
Хто оплачує роботу педагогів і скільки це коштує місту
Для родин заняття у «знаннєвих гуртках» повністю безкоштовні. Оплату праці вчителів, які ведуть додаткові заняття, фінансує міський бюджет Києва. Це частина системної міської освітньої політики, спрямованої на подолання освітніх втрат, що виникли внаслідок війни. Таким чином, сім’ї не несуть жодних додаткових витрат, а педагоги отримують належну компенсацію за додаткове навантаження.
Валентин Мондриївський зазначив, що подолання освітніх втрат — не короткострокове рішення, а послідовна робота. За його словами, «знаннєві гуртки» дають змогу гнучко реагувати на потреби учнів, підтримувати їх у складних умовах війни та формувати якісну базу знань на майбутнє. Заступник голови КМДА наголосив: стратегічний підхід міста — створити стійку освітню систему, здатну забезпечувати безперервність навчання за будь-яких обставин.
Як підтримують дітей-переселенців у столичних школах
Нині у школах Києва навчається майже 23 тисячі учнів із числа внутрішньо переміщених осіб. Педагоги зазначають, що діти, які переїхали з прифронтових територій, часто мають значні прогалини у знаннях і потребують додаткової уваги. Для них «знаннєві гуртки» стають особливо важливим інструментом адаптації до нового навчального середовища.
Паралельно у закладах освіти посилено роботу психологічної служби. Спеціалісти забезпечують психосоціальний супровід учасників освітнього процесу, допомагають запобігати емоційному вигоранню як серед учнів, так і серед педагогів. Окрему увагу приділяють саме дітям-переселенцям під час їхньої адаптації у нових школах. Психологи працюють як індивідуально, так і в групах, проводячи заняття з емоційної саморегуляції та стресостійкості.
Чому це частина державної стратегії
Питання подолання освітніх втрат перебуває також у фокусі державної політики. Відповідні ініціативи напрацьовують на національному рівні. Водночас Київ уже реалізує практичні інструменти на місцевому рівні, фінансуючи «знаннєві гуртки» за кошти міського бюджету. Попри виклики війни — тривоги, міграцію, енергетичні обмеження — столиця забезпечує безперервне та переважно очне навчання, а також створює безпечні умови для учнів і педагогів.
Досвід Києва може стати моделлю для інших міст України, які стикаються з подібними проблемами. На Київщині, наприклад, уже реформують шкільне харчування для 160 тисяч учнів, що свідчить про комплексний підхід до підтримки дітей в умовах війни.
Раніше ми писали
П’ять столичних шкіл увійшли до десятки лідерів за результатами Національного мультипредметного тесту, що підтверджує високий рівень підготовки київських випускників, — про рейтинг шкіл за НМТ ми розповідали раніше. А минулого року останній дзвоник у Києві пролунав 30 травня — тоді школярам розповіли, що чекає на них у червні.

Журналіст, 5 років пише та аналізує актуальні події. За освітою маркетолог (Державний торговельно-економічний університет), що дає свіжий погляд на міські процеси. Висвітлює новини столиці з різних перспектив, цінуючи можливість представляти різні точки зору.
Усі статті автора →









