Вибіркове обкладання: усім — мита, олігархам — винятки

У той час як мільйони американців готуються до зростання цін через нові 10% універсальні тарифи Дональда Трампа, енергетичні корпорації отримали виняток. Згідно з указом про «взаємні тарифи», підписаним Трампом 2 квітня, обмеження не стосуються імпорту природного газу, сирої нафти з Канади, а також компонентів для нафтохімії.

«Це очевидна демонстрація вірності президентської адміністрації нафтовим донорам, а не американському народу», — заявила екологічна активістка Дарна Нур у The Guardian.

$96 мільйонів — ціна винятку?

Галузь нафти й газу вклала $96 мільйонів у кампанію Трампа та пов’язані з нею політичні комітети, за що тепер, очевидно, отримує пільги. Хоча ця сума — менше, ніж $1 мільярд, які Трамп, за повідомленням Washington Post, просив у нафтових лідерів на закритій зустрічі в Mar-a-Lago, все ж це рекордна підтримка.

«Багатії з нафти й газу щойно купили собі виняток», — заявила Стіві О’Ганлон, речниця Sunrise Movement, молодіжного руху за кліматичну справедливість.

«Поки решта країни бореться з інфляцією та кліматичними катастрофами, вони сидять на троні, заробляючи мільярди. Нам потрібен кінець олігархії».

Реакція API: «Америка — енергетичний експортер»

У відповідь на пільгову політику American Petroleum Institute (API) опублікував хвалебну заяву:

«Ми вітаємо рішення президента виключити нафту й газ із нових тарифів, що підтверджує важливість інтегрованих енергетичних ринків і лідерську роль США як нетто-експортера енергоносіїв», — написав Майк Соммерс, глава API.

Цю заяву Білий дім поширив у своєму офіційному пресрелізі.

Трамп — слово дотримав, але для кого?

З перших днів другого терміну Трамп активно реалізує обіцянки згорнути екозахист і підтримати викопну енергетику. Він призначив представників нафтогазових корпорацій до адміністративних органів, зустрічався з нафтовими лобістами у Білому домі й, як виявилося, серйозно розглядав питання енергетичного винятку ще до офіційного підписання указу.

Один із учасників зустрічі у Вашингтоні розповів Washington Post, що президент жартома чи всерйоз пообіцяв «пільги для друзів», але тепер цей жарт став політичним фактом.

Дійсні й потенційні наслідки

Навіть попри винятки, галузь не повністю захищена:

• Тарифи на сталь і алюміній збільшують витрати на будівництво трубопроводів, установок і нафтопереробних заводів.
• Біржі вже реагують: ціни на нафту впали, що стало наслідком очікувань глобального сповільнення.

«Оцінити довгострокові наслідки тарифів складно, але негативні ефекти будуть негайними», — зазначив Клаудіо Гальбімберті з Rystad Energy.

На цьому тлі Трамп і далі обіцяє боротися з інфляцією і знижувати витрати для звичайних американців, але критики вказують:

«Трамп не просто порушує обіцянку знизити ціни — він гарантує, що люди платитимуть більше, а його нафтові донори — менше», — сказав Піт Джонс із Climate Power.

Чому це важливо знати

Тарифна політика Трампа показує, як економічні інструменти стають важелем політичної винагороди. Коли нафтові корпорації отримують пільги в обмін на передвиборчі внески, це сигналізує не лише про корупцію, а й про трансформацію державної політики на користь вузької економічної еліти.

Такі рішення підривають довіру до ідеї «рівних правил для всіх», послаблюють антикризові зусилля в енергетиці та ставлять під загрозу кліматичні цілі. Винятки для олігархів — це не просто економічна стратегія, це демонстрація моделі влади, яка відвертається від загального блага.