Що вже знесли і що відбувається зараз на майданчику

За словами Перова, будівельники встигли знести внутрішні перекриття та частину дворового фасаду будівлі 1907 року. Через це історична споруда буквально просвічується наскрізь — з вулиці видно небо крізь порожні віконні прорізи. Масштаб руйнувань свідчить, що роботи тривають уже не перший день, хоча жодної офіційної інформації про початок демонтажу не з’являлося ні від міської влади, ні від забудовника.

Особливу тривогу викликає відсутність на будівельному майданчику обов’язкового паспорта об’єкта будівництва. Без цього документа неможливо встановити ані кінцеві наміри забудовника, ані назву компанії-виконавця робіт. Це означає, що демонтаж ведуть фактично в непрозорих умовах, без належного громадського контролю та у спосіб, який унеможливлює перевірку законності будівельних робіт з боку мешканців та пам’яткоохоронних активістів.

Фасадна будівля 1907 року є найстарішою у складі виробничого комплексу і виконана в стилі модерн. Вона є характерним зразком промислової історичної забудови вулиці Набережно-Хрещатицької, яка на сьогодні вже майже повністю втрачена через активну забудову останніх десятиліть. Кожна така втрата робить вулицю все більш безликою, позбавляючи її автентичного архітектурного характеру початку минулого століття.

Яка історія хлібокомбінату на Набережно-Хрещатицькій

Виробничий комплекс на Набережно-Хрещатицькій, 51 належав підприємству «Київхліб» — одному з найбільших міських виробників хлібобулочних виробів столиці. Хлібокомбінат № 2 використовувався за прямим призначенням до останнього часу: ще у 2025 році тут пекли хліб, а в магазині поруч його можна було придбати за соціальною ціною, що було особливо важливо для пенсіонерів та малозабезпечених мешканців району.

Історія «Київхліба» налічує понад 90 років — підприємство було створене ще у 1930-х роках для забезпечення промислового хлібопечіння в Києві. На піку роботи компанія об’єднувала дев’ять виробничих майданчиків у столиці та Київській області, де працювали понад чотири тисячі робітників. Подільський хлібокомбінат тримався до останнього серед усіх виробничих майданчиків, продовжуючи випускати свіжу продукцію навіть тоді, коли інші потужності вже було розпродано та закрито.

Чому «Київхліб» втратив свої виробничі потужності

Після приватизації «Київхліба» та його переформатування у товариство з обмеженою відповідальністю виробничі потужності підприємства почали поступово розпродаватися. Земельні ділянки, на яких стояли хлібокомбінати, виявилися надзвичайно привабливими для девелоперів — земля в центральних районах міста коштує значно більше, ніж дохід від хлібопечіння. Торговельна марка «Київхліб» нині належить групі ALVIVA GROUP, яка продовжує випускати продукцію під цим брендом на інших виробничих майданчиках.

Подільський хлібокомбінат виявився одним із останніх діючих об’єктів колишньої виробничої імперії. Його закриття та початок розбирання означають, що місто втрачає не лише історичну будівлю початку XX століття, а й одну з останніх точок доступного соціального хлібу в цьому районі. Для мешканців Подолу, які роками купували свіжий хліб за пільговою ціною в заводському магазині, це подвійна втрата — і культурна, і побутова, адже альтернативних точок продажу хлібу за соціальними цінами в цій частині міста практично не залишилося.

Що буде з будівлею 1907 року і чи законний демонтаж

Знесення Подільського млина — це ще один епізод поступової втрати промислової історичної забудови Києва. Фасадна будівля 1907 року в стилі модерн є одним із небагатьох залишків автентичного вигляду вулиці Набережно-Хрещатицької, яка колись була суцільною промисловою артерією Подолу. Відсутність паспорта об’єкта на будівельному майданчику ставить під сумнів законність робіт і унеможливлює громадський контроль за процесом. Ця ситуація є тривожним сигналом для всіх, хто стежить за збереженням історичного обличчя київського Подолу.

Що ще відбувається з історичними будівлями Подолу

Як ми раніше писали, на Подолі продовжують знищувати об’єкти культурної спадщини попри мораторій та судові справи. Активісти також подали заяву до прокуратури через загрозу історичним будівлям у цьому районі. А розслідування показало, що чверть Подолу вже перебуває в стані руїни, а десятки будівель можуть зникнути назавжди під тиском забудовників та за мовчазної згоди чиновників.