Що представлено в експозиції

В експозиції представлено макет архітектури собору, фотографії стінописів Яна Генрика Розена, робіт архітектора Францішека Мончинського та художника Юзефа Мегоффера. Матеріали доповнені історичними поясненнями про життя львівських вірмен, розвиток багатокультурного Львова та розповіддю про хід реставраційних робіт.Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці зведено у 1363–1370 роках на вулиці Вірменській у Львові. Храм є пам’яткою архітектури національного значення та складовою об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Львів — ансамбль історичного центру». Протягом століть він був духовним та культурним центром вірменської громади міста. У 1367 році церква стала соборною: Львів перетворився на єпархіальний центр вірменів Русі та Волощини.Навколо собору за кілька століть склався один із найцікавіших архітектурних ансамблів Львова. До нього увійшли дзвіниця 1571 року, палац архієпископа XVIII століття, вірменський банк XVII століття, монастир бенедиктинок 1682 року, пам’ятна колона з постаттю святого Христофора та дерев’яний вівтар із композицією «Голгофа» XVIII століття.

Які митці оздоблювали собор і чим відомі їхні роботи

Масштабна реставрація собору тривала з 1908 по 1927 рік під керівництвом архітектора Францішека Мончинського. Під час тих робіт замість розібраних житлових будинків з боку вулиці Краківської розпочали будівництво західної вхідної частини, а стіни апсид декорували стилізованими елементами давньовірменської архітектури — накладними арками та орнаментами.Художник Ян Генрик Розен виконав стінописи, фрески та ескізи вітражів у 1925–1929 роках. Він поєднав вірмено-візантійську традицію із тогочасними європейськими тенденціями, надавши релігійним персонажам портретних рис реальних осіб — на стінах собору зображено понад двісті п’ятдесят облич. Юзеф Мегоффер з Кракова створив мозаїку в бані храму, поєднавши кольорові камінці та смальту.Розен народився 1891 року у Варшаві, а до Львова приїхав на запрошення вірменського архієпископа Юзефа Теодоровича. Після роботи у Вірменському соборі митець здобув визнання, отримав посаду професора Львівської політехніки, а згодом переїхав до США, де створив мозаїки у кафедральному соборі Сент-Луїса та розписи у соборах Вашингтона.

Хто взяв участь у відкритті виставки

Генеральна директорка Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська відзначила, що Вірменський кафедральний собор у Львові є символом співпраці вірменського, польського та українського народів.На відкритті виступили заступниця голови місії Посольства Республіки Польща в Україні Агнешка Гуральська, директорка Національного інституту польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» Катажина Соколовська, представниця Міжнародного центру культури в Кракові Жанна Комар, науковий співробітник Історико-культурного заповідника «Древній Звенигород» Василь Петрик та голова Української єпархії Вірменської апостольської церкви Єпископ Маркос Оганесян.На урочистості також відзначили Тимчасово повіреного у справах Посольства Вірменії в Україні Геворга Петросяна за меценатську допомогу в реалізації культурно-освітніх проєктів «Софії Київської». Участь дипломатів Польщі та Вірменії підкреслює міжнародне значення проєкту збереження культурної спадщини.

Чому виставка важлива для збереження європейського спадку

Вірменський собор у Львові має складну долю. За радянської доби храм закрили, а приміщення використовували як фондосховище Львівської картинної галереї. Лише у січні 2000 року будівлю повернули вірменській громаді, а 2003 року Верховний Патріарх і Католікос усіх вірмен Гарегін II освятив храм як кафедральний собор Вірменської апостольської церкви.Реставрація собору стала прикладом міжнародної співпраці. Зокрема Національний інститут «Полоніка» реалізував проєкт аварійного ремонту даху, вартість якого склала понад 200 тисяч злотих. Українські та польські фахівці спільно відновлювали вітражі та фрески Розена.Виставка у «Хлібні» дає змогу киянам побачити результати цієї багаторічної роботи та дізнатися про унікальну спадщину, яка поєднує три народи — вірменський, польський та український.

Як відвідати виставку

Виставка працює у галереї «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська» за адресою: вулиця Володимирська, 24 у Києві. Найближчі станції метро — «Золоті ворота» (зелена гілка) та «Майдан Незалежності» (синя гілка). Від станції «Золоті ворота» потрібно пройти вулицею Володимирською у бік Софіївської площі — дорога займає близько п’яти хвилин.

Раніше ми писали

У лютому ми розповідали про виставку єдиної в Україні картини Караваджо у «Софії Київській», яка працює до 12 квітня. Також у «Хлібні» нещодавно стартував міждисциплінарний проєкт «Мистецтво на зламі сезонів 2026» за участі понад п’ятдесяти авторів. А у нашому огляді культурного тижня 16–22 березня зібрані основні виставки, вистави та музейні події Києва.