Як суд зобов’язав Генпрокуратуру відкрити провадження

На виконання ухвал Печерського районного суду Києва Офіс Генерального прокурора вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомості щодо можливих кримінальних правопорушень народної депутатки. Досудове розслідування ведуть слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР) за процесуального керівництва прокурорів Офісу генпрокурора.

Ініціаторами звернення до правоохоронних органів стали народні депутати Сергій Тарута та Федір Веніславський — член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Саме вони подали заяву з вимогою розслідувати дії Безуглої, які, на їхню думку, могли зашкодити Збройним силам України.

Генпрокуратуру зобов’язав відкрити провадження саме суд — правоохоронні органи діяли не з власної ініціативи, а на виконання судового рішення.

За якими статтями відкрито провадження

Державне бюро розслідувань підтвердило, що кримінальне провадження ведеться за чотирма статтями Кримінального кодексу України. Найтяжча з них — ч. 2 ст. 111 ККУ (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану), яка передбачає покарання аж до довічного позбавлення волі.

Крім того, слідство ведеться за статтями про розголошення державної таємниці, розголошення відомостей військового характеру та втручання у діяльність державного діяча. Кожна з цих статей є тяжким злочином, а їхня сукупність свідчить про серйозність звинувачень.

Які публікації Безуглої стали підставою для слідства

Підставою для відкриття провадження стала публічна діяльність Безуглої, зокрема поширення інформації про 72-гу окрему механізовану бригаду, яка обороняла місто Вугледар Донецької області. За твердженнями Тарути, після цих публікацій було зірвано планову ротацію підрозділу та втрачено оборонні позиції.

Також, за його словами, після заяв депутатки про «виведення бригади з Вугледара» російські війська менш ніж за добу перекинули на цей напрямок значні сили. Тарута наголошує, що це не поодинокий випадок, коли публічна діяльність Безуглої мала потенційні наслідки для фронту.

Окрема частина обвинувачень стосується так званої справи «Вагнергейт». За даними ЗМІ, попри режим секретності, Безугла, будучи головою Тимчасової слідчої комісії, дала інтерв’ю, в якому розкрила деталі спеціальної операції та імена конкретних військовослужбовців, які в ній брали участь.

Хто веде розслідування

Досудове розслідування перебуває під контролем двох ключових правоохоронних органів: Державного бюро розслідувань, яке безпосередньо веде слідство, та Офісу Генерального прокурора, який забезпечує процесуальне керівництво. Поєднання цих двох інституцій є стандартною практикою для найтяжчих кримінальних проваджень.

Ініціатори справи — народні депутати Тарута та Веніславський — неодноразово публічно заявляли про необхідність правової відповідальності за дії, що ставлять під загрозу безпеку держави в умовах війни. Веніславський як член профільного комітету з питань нацбезпеки має безпосереднє відношення до оцінки загроз від розголошення військової інформації.

Як відреагувала Безугла

Народна депутатка не надала розгорнутих коментарів щодо відкриття кримінальних проваджень. Єдиною її публічною реакцією стало коротке повідомлення у соціальних мережах: «Мене не злякати».

Безугла вже тривалий час перебуває в центрі гучних політичних скандалів. У грудні 2025 року вона заблокувала трибуну Верховної Ради, вимагаючи звільнення головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, що спричинило фізичну конфронтацію з іншими депутатами, зокрема із Сергієм Тарутою. Раніше вона вийшла з фракції «Слуга народу» та неодноразово виступала з різкою критикою військово-політичного керівництва країни.

Який прецедент створює ця справа

Ця справа створює важливий правовий прецедент — вперше в Україні народного депутата підозрюють у державній зраді через публічні висловлювання та розголошення інформації під час воєнного стану. Раніше подібні обвинувачення стосувалися переважно агентурної діяльності або прямої співпраці з ворогом.

Для жителів Оболонського району Києва, від якого Безугла обрана до Верховної Ради, ця ситуація має особливе значення. Депутатка, яка мала представляти інтереси мешканців одного з найбільших районів столиці, тепер може постати перед судом за найтяжчою статтею Кримінального кодексу.

Справа також піднімає питання про межу між свободою слова парламентарів та відповідальністю за можливе розголошення інформації, що становить загрозу національній безпеці. В умовах повномасштабної війни ця межа стає особливо критичною.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Раніше ми писали

ДБР скерувало до суду справу правоохоронця, який видурив 300 тис. грн у пенсіонерів. Також біля Верховної Ради провели акцію родини зниклих безвісти та полонених.