Як поліція викрила схему з фіктивними діагнозами

Злочинну діяльність групи задокументували працівники управління міграційної поліції спільно зі слідчими слідчого управління поліції в Київській області. Силову підтримку під час операції забезпечували спецпідрозділ КОРД та полк поліції особливого призначення в Київській області. Процесуальне керівництво забезпечувала Київська обласна прокуратура.

За даними слідства, 46-річний лікар-психіатр, маючи доступ до медичних інформаційних ресурсів та електронного кабінету військовозобов’язаного, залучив до схеми ще трьох виконавців. Зловмисники ставили фіктивні діагнози особам, які ухилялися від мобілізації, та вносили неправдиві відомості до офіційних медичних баз даних.

За свої «послуги» група отримувала від 1 500 до 10 000 доларів США залежно від складності оформлення. Під час обшуків правоохоронці виявили та вилучили речові докази, що підтверджують злочинну діяльність.

Чому попит на фіктивні діагнози зростає

Схеми з фіктивними медичними діагнозами стали одним із поширених способів ухилення від мобілізації в Україні. Лікарі, які входять до складу ВЛК, мають безпосередній доступ до систем, що визначають придатність громадян до військової служби. Це робить їх ключовими учасниками корупційних схем.

Після посилення контролю на кордонах та ускладнення процедури виїзду за межі України військовозобов’язані чоловіки все частіше шукають «медичні» способи уникнути мобілізації. Попит на фіктивні діагнози створює ринок, де медичні працівники ризикують кар’єрою та свободою заради швидкого заробітку.

Цифровізація медичних даних, яка мала б ускладнити підробку документів, водночас надала корумпованим лікарям можливість вносити неправдиві дані безпосередньо в електронні системи, що ускладнює виявлення фальсифікацій без спеціальної перевірки.

Яке покарання загрожує лікарю-психіатру

Організатора схеми — 46-річного лікаря-психіатра — затримали в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі повідомили йому про підозру за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України — прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.

Також проводиться досудове розслідування за частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України, що стосується незаконного переправлення осіб через державний кордон або сприяння незаконному перебуванню на території країни. Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Що відомо про хід розслідування

Наразі слідство триває. Правоохоронці збирають додаткові докази та встановлюють повне коло осіб, які скористалися послугами зловмисників. Після завершення необхідних слідчих дій іншим трьом учасникам групи планують повідомити про підозру.

Правоохоронні органи послідовно виявляють та ліквідовують подібні корупційні схеми на Київщині та в столиці. Зокрема, активну роботу в цьому напрямку ведуть підрозділи міграційної поліції, які перевіряють законність оформлення медичних висновків щодо придатності до військової служби.

Скільки коштує ухилення і хто за це платить

Вартість «послуг» від 1 500 до 10 000 доларів свідчить про те, що клієнтами таких схем є люди з достатнім рівнем доходів. Це поглиблює соціальну нерівність у питаннях мобілізації: ті, хто може заплатити, уникають служби, а ті, хто не може, — йдуть на фронт.

Затримання лікаря-психіатра, який є членом ВЛК, демонструє, що правоохоронці мають інструменти для виявлення корупції навіть серед осіб із доступом до закритих медичних систем.

Раніше ми писали

У січні 2026 року директорку підприємства з Борисполя затримали за фіктивне бронювання військовозобов’язаних від мобілізації — вона вимагала 26 000 доларів, їй загрожує до п’яти років позбавлення волі. Також у Києві затримали організатора незаконного переправлення через кордон за $20 000. Крім того, поліція і СБУ викрили мережу кол-центрів із підробленими іноземними документами — 150 громадян втратили загалом близько 18 мільйонів гривень.