Прокуратура вимагає знести самочинну стоянку на проспекті Червоної Калини
Деснянська прокуратура Києва звернулася до суду: самочинну стоянку на Червоній Калині мають знести. Ціна питання — понад 14 млн грн за ділянки площею 50 кв.м. Господарський суд уже відкрив провадження та призначив підготовче засідання, повідомляє пресслужба Київської міської прокуратури.

Як діяла схема
За матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, фізична особа набула у власність нерухомість на підставі документів, які фактично ніким не видавались. Після цього нерухомість передано до статутного капіталу приватного товариства — тобто формально «відмито» через корпоративну процедуру, що ускладнює подальше оспорювання права власності.
Дві земельні ділянки загальною площею майже 50 кв.м розташовані по проспекту Червоної Калини та наразі використовуються під стоянку. Київська міська рада жодних рішень про відведення цих ділянок — ні для будівництва, ні для користування — не ухвалювала. Отже, і самі будівлі, і огорожа є самочинним будівництвом у розумінні чинного законодавства.
Чому це відбувається
Схеми заволодіння комунальними землями через підроблені або неіснуючі правовстановлюючі документи залишаються однією з найпоширеніших форм земельного шахрайства в Києві. Алгоритм зазвичай типовий: спочатку реєструється право власності на об’єкт нерухомості (найчастіше — невеликі нежитлові споруди) за підробленими документами, потім ця нерухомість використовується як підстава для фактичного зайняття земельної ділянки.
Передача майна до статутного капіталу товариства суттєво ускладнює оспорювання: юридична особа може посилатися на статус добросовісного набувача. Саме тому прокуратурі доводиться діяти через господарський суд, доводячи незаконність первинної реєстрації, а не просто вимагаючи повернення майна.
Реєстраційна система в Україні неодноразово ставала вразливою до зловживань: внесення відомостей про об’єкти нерухомості на підставі документів, що фактично не існували, дозволяло набувати право власності обхідним шляхом. Проблема є системною — і стосується не лише Деснянського, а й інших районів Києва.
Хто відповідає
Позивачем у справі виступає Деснянська окружна прокуратура міста Києва в інтересах територіальної громади столиці. Відповідачем є приватне товариство, до статутного капіталу якого передано спірну нерухомість. Провадження розглядається у Господарському суді міста Києва. Відповідно до статті 62 Конституції України, особи вважаються невинуватими до набрання вироком суду законної сили.
Що вимагає прокуратура
Прокурори просять суд одночасно виконати кілька взаємопов’язаних вимог: скасувати реєстрацію права власності на нежитлові будівлі загальною площею майже 50 кв.м та зобов’язати товариство звільнити обидві земельні ділянки — шляхом знесення самочинно зведених споруд та огорожі.
Якщо позов буде задоволено, ділянки перейдуть назад у власність територіальної громади Києва і стануть комунальним майном, розпоряджатися яким може Київська міська рада. Поточна ринкова вартість цих земель, за оцінкою прокуратури, перевищує 14 млн гривень.
Чому самовільне будівництво в Деснянському залишається системною проблемою
Деснянський район — один із найбільш густонаселених у столиці, де питання незаконної забудови та самовільного зайняття земель залишається особливо гострим. Земельні ділянки, повернуті у комунальну власність, потенційно можуть бути спрямовані на облаштування соціальної інфраструктури, паркінгів або впорядкування громадського простору — замість використання в приватних інтересах.
Водночас ця справа ілюструє ширшу проблему: фіктивні правовстановлюючі документи досі дають змогу реєструвати право власності на об’єкти, зведені без жодних дозволів. Поки механізм перевірки достовірності документів при реєстрації нерухомості не вдосконалено на законодавчому рівні, подібні схеми залишатимуться можливими.
Що відбувається у суді
Господарський суд міста Києва відкрив провадження за позовом прокурора та призначив підготовче судове засідання. На цьому етапі суд встановлюватиме фактичні обставини справи, перевірятиме надані докази та визначатиме коло учасників процесу. Розгляд по суті може зайняти кілька місяців — залежно від складності доказової бази та позиції відповідача.
Паралельно триває досудове розслідування кримінального провадження, у межах якого і було встановлено обставини незаконного заволодіння ділянками. Результати кримінального провадження можуть вплинути на перебіг господарського процесу.
Раніше ми писали
Це не перший випадок, коли київська прокуратура повертає комунальну землю через суд. У вересні 2025 року ми розповідали, як Дніпровська окружна прокуратура зупинила схему з реєстрацією неіснуючого будинку — завдяки якій киянин намагався оформити право на земельну ділянку вартістю 1,5 млн грн у Голосіївському районі. Також у жовтні 2025 року писали про самовільну забудову прибережної смуги озера Тельбін — підозрюваний збудував приміщення без дозволів і здав його в оренду під медичний заклад. А у січні 2026 року прокуратура оскаржила договір про забудову 8,14 га державної землі наукового інституту на Святошині.

Журналіст, 5 років пише та аналізує актуальні події. За освітою маркетолог (Державний торговельно-економічний університет), що дає свіжий погляд на міські процеси. Висвітлює новини столиці з різних перспектив, цінуючи можливість представляти різні точки зору.
Усі статті автора →









