Що відбувається на Десні 15 березня

Десна — одна з ключових водних артерій Київщини: вона протікає територією області на 66 кілометрів і впадає в Дніпро в межах столиці. Льодохід на річці розпочався через раптове потепління, коли крига потанула та почала рухатися. Активний рух криги спровокували різкі коливання температури: після тривалих морозів на зміну прийшла відлига.

Ситуація на Дніпрі та притоках контролюється за допомогою супутникових даних та стаціонарних постів. Поки що рівень води залишається в межах норми, а рух криги проходить без критичних наслідків для мостових переходів Києва. Це дозволяє оцінити поточну ситуацію як стабільну, хоча моніторинг продовжується.

Що таке забереги і чому вони ще є на Стугні

Забереги — крайові льодові утворення вздовж берегів річки. Стугна — одна з річок, де під час весняного танення снігу можливий вихід води на заплаву у верхів’ях. Ця річка протікає через Фастівський та Обухівський райони Київської області.

Залишкові забереги на Стугні свідчать про поступовий процес танення льодових утворень. На відміну від активного льодоходу на Десні, на Стугні процес руйнування льодового покриву проходить повільніше через менший розмір річки та відповідно меншу силу течії.

Хто стежить за гідрологічною ситуацією на Київщині

Український гідрометеорологічний центр — державна установа в складі Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що провадить метеорологічні та гідрологічні спостереження на території України. Щоденні спостереження на гідропостах здійснює Київський обласний центр з гідрометеорології спільно з Державним агентством водних ресурсів.

На більшості річок відбулося руйнування льодового покриву, спостерігався льодохід, утворення короткочасних заторів льоду, що зумовило швидкоплинні підвищення рівнів води на 0,5–1,2 м у межах русел річок. Спеціалісти відстежують такі явища, щоб попередити про можливі ризики.

Безпека під час льодоходу

Киян та мешканців прибережних міст закликають бути обережними: виходити на кригу, яка почала рух, категорично заборонено, навіть якщо здається, що вона «стоїть» біля берега. Додатковими факторами ризику залишаються льодохід і можливі льодові затори, які під час танення можуть спричиняти локальні підтоплення або пошкодження гідротехнічних споруд.

Біля кількох сіл Київської області на водоймі утворився льодовий затор із велетенських брил. Крига заблокувала рух води і її рівень почав стрімко підніматися та підтоплювати прибережні зони. Саме тому важливо дотримуватися правил безпеки поблизу водойм у період льодоходу.

Як льодохід впливає на мости та водопостачання

Інформація про гідрологічну ситуацію на річках Київщини має критичне значення для мешканців регіону. Будь-які зміни гідрологічного режиму Десни впливають на якість питної води та стан прибережних екосистем. Льодохід може створювати ризики для транспортної інфраструктури, особливо мостових переходів, а також для людей, які перебувають поблизу річок.

Льодохід у березні стає дедалі звичнішим явищем для України через глобальні кліматичні зміни. Це означає, що кияни та мешканці області повинні бути готовими до таких природних явищ і знати правила безпеки. Особливо важливо стежити за офіційними повідомленнями УкрГМЦ та не наближатися до річок під час активного льодоходу.

Стежте за гідрологічною ситуацією в регіоні разом з нашими матеріалами: Річки Київщини: ополонки на Десні та вода на льоду Прип’яті, Річки Київщини у лютому: рівні зросли, але водність залишається низькою та На Десні незаконно видобули 39 тисяч тонн піску: директору повідомили про підозру.