У середу, 2 квітня 2025 року, в Іркутській області Росії сталася авіакатастрофа стратегічного бомбардувальника Ту-22М3 — одного з ключових носіїв крилатих ракет Х-22, якими РФ систематично атакує українські міста. Літак упав біля села Буреть, на лівому березі Ангари, та вибухнув.

Офіційно підтверджено, що один із чотирьох членів екіпажу загинув після катапультування. Ще троє — у лікарні. Міністерство оборони РФ заявило, що причиною катастрофи стала «технічна несправність», а падіння сталося у безлюдній місцевості.

«Екіпаж літака із чотирьох людей катапультувався. Внаслідок приземлення, за доповіддю командира екіпажу, один льотчик загинув», — йдеться в заяві Міноборони РФ.

Наслідки: вибух, пожежа та відключення електрики

Інцидент мав вплив на інфраструктуру: губернатор Іркутської області Ігор Кобзєв повідомив, що літак «зачепив лінію електропередач, залишивши без світла 210 будинків та три соціально значущі об’єкти». При цьому, за словами чиновника, «скарг від населення не надходило».

Відео пожежі з місця події вже ширяться в російських соцмережах, підтверджуючи масштаби катастрофи.

Це вже не перший Ту-22М3, який падає в Іркутській області

Це не перша аварія цього типу літака в регіоні. У серпні 2024 року інший Ту-22М3 загорівся в повітрі та також розбився в полі. Таким чином, за час повномасштабної війни Росія втратила щонайменше 9 бомбардувальників Ту-22М3, з яких частина була знищена українськими силами.

У квітні 2024 року зенітні ракетні підрозділи Повітряних сил ЗСУ вперше збили Ту-22М3 у повітрі — борт упав у Ставропольському краї. Цей успіх ЗСУ став знаковим: Ту-22М3 використовується для пуску ракет з безпечної відстані, і до того моменту вважався малодоступною ціллю.

«Останній Ту-22М3 був випущений у 1993 році. А виробляти нові літаки сучасна Росія неспроможна», — наголошують українські аналітики.

Чому це важливо знати

Втрата кожного стратегічного бомбардувальника — це глибокий удар по наступальному потенціалу Росії. Ту-22М3 є ключовими носіями ракет Х-22, що застосовуються для ударів по цивільній інфраструктурі України. Їх виробництво зупинено ще у 90-х, а парк таких літаків щороку зменшується — як через технічні несправності, так і завдяки діям українських ППО. Водночас кожна така катастрофа — симптом глибокого технічного занепаду російської авіації, яку все складніше підтримувати у боєздатному стані.