Апеляційний суд відхилив заборону будівництва на садибі Носача на Подолі
Київський апеляційний суд у березні 2026 року відхилив апеляцію Київської міської прокуратури щодо заборони будівельних робіт поряд із флігелями садиби купця Носача 1898–1899 років на вулиці Кирилівській, 13є та 13г. Суддя Тетяна Кагановська не знайшла підстав для заборони — за її висновком, роботи будівельної техніки не становлять загрози ні для самих флігелів, ні для пам’ятки археології «Культурний шар Подолу XII–XVIII ст.», повідомляє громадський активіст Дмитро Перов.

Що вирішив суд
Прокуратура звернулась до суду з апеляцією, вимагаючи заборонити будівельні роботи як запобіжний захід для збереження об’єктів культурної спадщини на час розгляду основного спору. Суддя Тетяна Кагановська апеляцію не задовольнила, не виявивши підстав вважати, що техніка забудовника становить реальну загрозу для флігелів або підземного культурного шару.
Рішення ухвалено у справі, де Київська міська прокуратура судиться за повернення земельних ділянок під цими об’єктами державі. Основне провадження ще не завершено — апеляційний суд розглянув лише питання тимчасових обмежень.
Позиція забудовника
ТОВ «Дніпро-2002» заперечує охоронний статус будівель. Компанія стверджує, що флігелі садиби Носача не є об’єктами культурної спадщини, а заплановані роботи — не знесення, а «реконструкція до фундаменту». Крім того, забудовник наполягає: межі пам’ятки археології «Культурний шар Подолу XII–XVIII ст.» офіційно не визначені, а отже будівництво не порушує охоронних обмежень.
Відсутність офіційно закріплених меж пам’ятки ускладнює правову аргументацію в судових спорах щодо будівельної діяльності поряд з охоронюваними об’єктами. Без таких меж суду складніше обґрунтувати підстави для тимчасових заборонних заходів.
Що вже знесли поряд
Як ми раніше писали, ТОВ «Дніпро-2002» вже завершило демонтаж Поліцейської дільниці 1902 року на Ромському провулку, 3, — будівлі, зведеної в той самий час, що й флігелі садиби Носача. Після знесення поліцейської дільниці роботи перемістились на сусідні флігелі — у грудні 2025 року, попри діючий мораторій на знесення та судові провадження.
На місці всього цього історичного кварталу підприємці планують зводити торгово-офісний та розважальний комплекс.
Чому це відбувається
Головна системна проблема — незавершеність документування пам’яток. «Культурний шар Подолу XII–XVIII ст.» формально охороняється, однак без визначених меж на місцевості захистити його в суді вкрай складно. Саме ця прогалина у документуванні дає юридичні підстави відхиляти претензії з боку прокуратури та пам’яткоохоронних органів.
Паралельно тривають судові процеси щодо повернення землі, проте без ефективних тимчасових заходів роботи на об’єкті можуть продовжуватись і під час розгляду справ.
Хто відповідає
Охорона об’єктів культурної спадщини у Києві покладена на Департамент охорони культурної спадщини КМДА та Міністерство культури України. Прокуратура діє через суди, намагаючись зупинити знесення в рамках окремих позовів. Відповідальність за документування меж пам’яток несуть уповноважені наукові установи — і саме затримка з їхньою роботою дала юридичний люфт у цій справі.
Що роблять зараз
У січні 2026 року, як ми повідомляли, КМДА призупинила дію контрольної картки ТОВ «Дніпро-2002» — на вимогу Департаменту охорони культурної спадщини через порушення пам’яткоохоронних обмежень. Утім, рішення Київського апеляційного суду про відмову в забороні будівельних робіт фактично відкриває шлях для їх відновлення.
Основне судове провадження щодо повернення земельних ділянок під флігелями та суміжними об’єктами державі ще не завершено. Активіст Дмитро Перов фіксує ситуацію та оприлюднює судові рішення у відкритому доступі.
Чому це важливо знати
Поділ — один із найдавніших районів Києва, де вулична структура та окремі будівлі зберегли риси XIX–XX століть. Знищення флігелів садиби Носача означатиме втрату ще одного автентичного фрагмента тієї епохи. Ще критичніший ризик — для підземного культурного шару XII–XVIII ст.: масштабне будівництво може знищити археологічні матеріали, які неможливо відновити.
Питання юридичного визначення меж пам’ятки залишається відкритим. Без відповідних змін у документуванні охоронних зон аналогічні правові ситуації можуть виникати і в інших спорах навколо об’єктів культурної спадщини Києва.
Раніше ми писали
У грудні 2025 року ми розповідали, як ТОВ «Дніпро-2002» попри мораторій та судові процеси знищило Поліцейську дільницю 1902 року та розпочало роботи на флігелях садиби Носача. А у січні 2026 року ми писали про те, як КМДА зупинила контрольну картку забудовника й очікувала на рішення Київського апеляційного суду.

Журналіст, 5 років пише та аналізує актуальні події. За освітою маркетолог (Державний торговельно-економічний університет), що дає свіжий погляд на міські процеси. Висвітлює новини столиці з різних перспектив, цінуючи можливість представляти різні точки зору.
Усі статті автора →









