Пекін заявив про неприйнятність американської стратегії «ядерної парасольки» та розміщення ракет поблизу кордонів, Newsweek

2 квітня 2025 року міністр закордонних справ КНР Ван І публічно застеріг США від спроб формувати «ядерні альянси» та розширювати присутність у глобальній системі ПРО. Це стало реакцією на ініціативу Дональда Трампа щодо тристоронніх переговорів зі скорочення ядерних озброєнь за участі США, Росії та Китаю.

«Пропозиція президента Трампа — несправедлива й нереалістична», — заявив Ван І у Москві після зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним.

Що передувало

• США нещодавно вперше розгорнули у Філіппінах систему Mid-Range Capability (Typhon), здатну запускати ракети «Томагавк», що накривають східне узбережжя Китаю.
• Вашингтон також посилює ядерне стримування в Азії через стратегічне партнерство з Японією та Південною Кореєю.
• У грудні Пентагон попередив, що до 2030 року Китай матиме понад 1000 ядерних боєзарядів — що свідчить про відхід Пекіна від політики «мінімального стримування».

Китайська відповідь: «Америка повинна почати з себе»

«США мають скоротити залежність від ядерного арсеналу у своїй глобальній стратегії безпеки», — підкреслив Ван І, наголошуючи, що Китай зберігає політику невикористання ядерної зброї першим.

У відповідь на пропозицію Трампа про скорочення ядерних арсеналів на 50% Пекін заявив:

«Нехай Америка покаже приклад. Якщо ви дійсно сповідуєте America First — почніть із себе».

Позиція США: ідея Трампа — скоротити витрати та тиск

• У телефонній розмові з Путіним Трамп запропонував домовитись про спільне скорочення арсеналів США і РФ, а потім залучити Китай.
• Китай — третій у світі ядерний арсенал (~600 боєзарядів), але відмовляється від участі в переговорах, які базуються на паритеті з двома значно більшими арсеналами США та РФ.
• Трамп також хоче зменшити військові бюджети провідних держав до 50% — пропозиція, яка сприймається як спроба деескалації з витратами, а не з політикою.

Експерти застерігають: стратегічна непрозорість підвищує ризики

Аналітики Карнегі (Анкіт Панда) і Defense Priorities (Дженніфер Кавана) у своїй статті для Foreign Policy попереджають:

«Без чіткої комунікації щодо нових ракет США зростає ризик, що Китай або КНДР можуть вдатись до ядерного удару з перестороги».

Що далі?

• Китай і Росія синхронізують риторику, тиснучи на США у трикутнику безпеки.
• Іран, який приєднався до переговорів у Пекіні, також висловився проти будь-яких американських «військових опцій» щодо його ядерної програми.
• Переговори про роззброєння відкладаються через невизначеність у врегулюванні війни в Україні.

Чому це важливо знати

Виступ Ван І у Москві — не просто дипломатичний демарш, а сигнал формування нового ядерного антисоюзу: Китай, Росія та Іран створюють коаліцію проти американської системи стримування, яка охоплює Японію, Південну Корею, Тайвань і навіть Філіппіни.

Для України ці процеси важливі з кількох причин:

• Будь-яке зниження ядерної напруги між США та РФ без згадки про Україну — ризиковане.
• Координація Москви і Пекіна у питаннях ядерної політики — підтвердження реального стратегічного союзу.