За даними досудового розслідування, в.о. директора не забезпечив належної охорони територій природно-заповідного фонду. Внаслідок цього на окремих ділянках парку були допущені самовільні рубки дерев, які завдали державі збитків на суму понад 4 млн грн.

Окрім того, на території нацпарку виявили факти використання земель не за цільовим призначенням — зокрема, незаконні посіви сої на площі понад 20 гектарів. За попередніми розрахунками, можливі збитки від такого використання земель можуть перевищувати 50 млн грн. За цим фактом також відкрито окреме кримінальне провадження та повідомлено про підозру.

Чому це відбувається

НПП «Білоозерський» — це лісовий масив площею понад 7 тисяч гектарів на лівому березі Канівського водосховища в межах Бориспільського району Київської області та Черкаського району Черкаської області. Парк створили у 2009 році указом Президента шляхом реорганізації Державної організації «Лісове господарство «Білоозерське».

Проблеми з управлінням парком тривають не перший рік. Ще у 2023 році Державне бюро розслідувань повідомляло про підозру тодішньому директору «Білоозерського» за незаконну порубку лісу та перевищення службових повноважень. Екологи та громадські активісти неодноразово звертали увагу, що замість виконання природоохоронних функцій на території парку продовжується заготівля деревини.

Парк перебуває під управлінням Державного управління справами. Фактично він так і не став повноцінною природоохоронною установою: положення про нацпарк затвердили лише наприкінці 2021 року, а проєкт організації території — у 2022 році, тобто через 12 років після створення.

Хто відповідає

Процесуальне керівництво у справі здійснює Київська обласна прокуратура. Підозру повідомлено саме виконуючому обов’язки директора нацпарку як службовій особі, відповідальній за організацію охорони заповідних територій. За належний контроль за використанням земель природно-заповідного фонду також відповідає Державне управління справами та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів.

Що роблять зараз

Досудове розслідування триває. Наразі слідчі встановлюють повне коло осіб, причетних до завдання шкоди державі, а також механізм незаконного використання земель природно-заповідного фонду. Зокрема, з’ясовують, хто саме організував незаконні посіви сої на заповідних територіях та хто здійснював самовільні рубки дерев.

Стаття 367 частина 2 КК України передбачає відповідальність за службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Санкція статті — позбавлення волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом.

Чому це важливо знати

Національні природні парки — це об’єкти загальнодержавного значення, які охороняються як національне надбання. Їхні території мають особливий режим охорони та використання. Випадок з «Білоозерським» демонструє системну проблему: навіть після формального створення нацпарку реальна охорона території може залишатися на папері, а землі заповідного фонду — використовуватися для комерційної діяльності.

Сума можливих збитків у понад 54 млн грн робить цю справу однією з найбільших за останній час, пов’язаних із порушеннями на територіях природно-заповідного фонду Київської області.

Раніше ми писали

Як ми раніше повідомляли, прокуратура оскаржує незаконну забудову земельної ділянки наукового інституту на Святошині — ще один випадок, коли державну землю намагалися використати не за призначенням. Також ми писали про підозру посадовцю КМДА у розтраті коштів на реставрації Флорівського монастиря — приклад службової недбалості з боку чиновників. Крім того, Київська міська прокуратура вимагає повернути державі будівлю Жовтневого палацу, яку також належним чином не зберігали.