35-річна Інна Кардаш працювала журналісткою в Україні з 2019 року. Спочатку вона працювала на телеканалі «112», згодом перейшла в інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». Саме з 2019 року, за даними слідства, фігурантка підтримувала постійні контакти з громадянином Білорусі, який співпрацював із білоруськими спецслужбами.

У вересні 2025 року Кардаш виїхала до Білорусі, де її завербувало КДБ. Після повернення в Україну вона уклала контракт із Головним управлінням розвідки України і влаштувалася на роботу в Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. На цій посаді вона отримала доступ до секретних документів, які фотографувала і передавала своєму куратору в білоруському КДБ.

Шевченківський районний суд Києва обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 22 січня. Захисниця Кардаш — адвокатка Катерина Юсупова — оскаржила це рішення в апеляційному суді, стверджуючи, що прокуратура не обґрунтувала ризики перебування її підзахисної на волі.

Юсупова заявила, що Кардаш перебуває у шлюбі, має квартиру і не збирається тікати. За словами адвокатки, відкриті слідством документи не доводять вину її підзахисної у шпигунстві, а спілкування з білоруськими контактами має інше пояснення. Сама Кардаш під час відеозасідання із СІЗО запевнила суд, що не має намірів тікати, а в її закордонному паспорті немає жодних віз для виїзду.

Прокурор наполягав на збереженні запобіжного заходу. Він зазначив, що підозра підтверджується записами прослуховування та експертизою, яка встановила факт передачі таємних документів кураторам. За словами прокурора, у фігурантки немає сталих зв’язків в Україні: її звільнили зі служби в ГУР, у неї немає дітей, є лише чоловік, якого вона також намагалася завербувати.

Прокурор повідомив, що «вживаються заходи щодо її обміну білоруською стороною». На запитання судді Тетяни Кагановської про згоду білоруської сторони на обмін прокурор відповів, що таких даних не має, але комунікаціяується.

Чому це відбувається

Спецслужби Білорусі активно використовують агентуру в Україні для збору розвідувальної інформації. Білоруський КДБ історично тісно співпрацює з російськими спецслужбами, особливо після початку повномасштабної війни 2022 року. Білорусь надала Росії свою територію для нападу на Україну та продовжує підтримувати агресора.

Журналістське середовище є зручним прикриттям для агентурної діяльності, оскільки журналісти мають широкі контакти, доступ до різних джерел інформації та можливість вільно переміщуватися. Завербовані особи часто використовують професійну діяльність як легенду для збору розвідувальних даних.

Хто відповідає

Розслідування справи проводить Служба безпеки України. Процесуальне керівництво здійснює прокуратура міста Києва. Судовий розгляд проводять Шевченківський районний суд Києва та Київський апеляційний суд. За координацію питань обміну полоненими відповідає Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими при Головному управлінні розвідки України.

Що роблять зараз

Інна Кардаш перебуває під вартою в ізоляторі тимчасового тримання. Продовжується досудове розслідування, під час якого слідчі збирають докази її шпигунської діяльності. Паралельно тривають переговори про можливий обмін підозрюваної з білоруською стороною, хоча конкретних домовленостей поки немає.

Захист має право оскаржити рішення апеляційного суду до Вищого антикорупційного суду, але правова перспектива такого оскарження залишається невизначеною. Слідство продовжує експертизи документів і записів прослуховування для підтвердження обвинувачення.

Чому це важливо знати

Справа білоруської журналістки демонструє масштаби розвідувальної діяльності країн-агресорів на території України. Проникнення агентів у державні структури, особливо пов’язані з питаннями безпеки та оборони, створює загрозу національній безпеці. Інформація про військовополонених є надзвичайно чутливою, оскільки її розголошення може використовуватися ворогом для тиску на Україну.

Публічність судового процесу важлива для демонстрації прозорості роботи правоохоронних органів і судової системи. Водночас справа нагадує про необхідність посиленої перевірки осіб, які отримують доступ до секретної інформації, особливо тих, хто має зв’язки з Білоруссю чи Росією.

Раніше ми писали

Це не перший випадок викриття шпигунської діяльності в Києві та області. Раніше ми повідомляли про засудження мешканця Київщини до 15 років в’язниці за шпигунство на користь Росії. Також ми розповідали про справу інженера-зрадника, якого СБУ звинуватила у створенні систем наведення для російських ракет, які атакували Київ.