За даними СБУ, 61-річний Олег Борсук — колишній працівник оборонного підприємства на Черкащині — втік до Росії у 2009 році після звільнення з заводу. Там він обійняв посаду заступника генерального директора московського конструкторського бюро «Навіс», яке є важливою ланкою російського військово-промислового комплексу.

Слідство встановило, що під керівництвом Борсука розроблялися та модернізувалися супутникові системи наведення (GPS/ГЛОНАСС) для російських крилатих і балістичних ракет. Ці технології використовуються в ракетних комплексах «Іскандер», а також у ракетах Х-101, Х-59 та «Калібр» — зброї, яку Росія регулярно застосовує проти української цивільної інфраструктури.

Лише за 2023 рік під керівництвом Борсука було виготовлено майже 3 200 блоків супутникової навігації, зокрема для тактичних ракетних систем «Іскандер».

Серед найтрагічніших наслідків використання цих технологій — удари по Києву:

8 липня 2024 року — ракета Х-101 із запрограмованим маршрутом влучила в дитячу лікарню «Охматдит». Загинули двоє дорослих, зокрема лікар, понад 50 людей отримали поранення, серед них — діти.

17 червня 2025 року — масований ракетно-дроновий удар по столиці забрав життя 30 людей, ще 172 зазнали поранень. Найбільше жертв — від прямого влучання ракети Х-101 у житловий будинок, через що повністю обвалилася секція дев’ятиповерхівки.

Речник Повітряних сил України Юрій Ігнат підтвердив, що в обох випадках використовувалися саме ракети Х-101 — ті, для яких розроблялися системи наведення під керівництвом Борсука.

СБУ оголосила Борсуку підозру заочно за статтею Кримінального кодексу України про державну зраду, вчинену в умовах воєнного стану.

«Оскільки зловмисник переховується на території Російської Федерації, вживаються комплексні заходи для притягнення його до відповідальності за злочини проти нашої держави», — зазначили в СБУ.

Чому це важливо

Справа Олега Борсука демонструє, як українські фахівці, які перейшли на бік ворога, стають ключовими елементами російської військової машини. Технології, створені за їхньої участі, безпосередньо використовуються для вбивства мирних українців.

Системи наведення, розроблені в «Навісі», перетворюють російські ракети на високоточну зброю, здатну вражати конкретні будівлі — лікарні, житлові будинки, школи. Кожен такий удар — це не випадковість, а результат роботи конкретних людей, які свідомо обрали шлях зради.

Притягнення до відповідальності таких осіб — це не лише питання справедливості, а й важливий сигнал про невідворотність покарання за співпрацю з агресором. Для українського суспільства критично важливо знати імена тих, хто причетний до вбивств мирних громадян, і розуміти технологічний вимір війни, щоб ефективніше протистояти агресії.