США розставляють пріоритети: не Європа, а Тайвань і оборона Батьківщини

У конфіденційному документі, який витік у пресу 29 березня, міністр оборони США Піт Гегсет (Pete Hegseth) окреслює нові стратегічні орієнтири Пентагону: у разі нового російського вторгнення в Європу Сполучені Штати, ймовірно, не надаватимуть військову допомогу європейським союзникам. Натомість основні ресурси будуть спрямовані на стримування Китаю, захист Тайваню та оборону американської території.

Цей витік, за даними The Washington Post, практично слово в слово повторює текст, що був раніше опублікований консервативним аналітичним центром Heritage Foundation у рамках проєкту Project 2025. Це свідчить про глибоку ідеологічну синхронізацію між нинішнім керівництвом Пентагону, Адміністрацією Трампа і впливовими правими експертними колами.

Основні положення меморандуму

• Жодних гарантій військової допомоги Європі у разі агресії РФ. США залишають за собою право втручатися лише у разі, якщо це не завадить інтересам захисту американської території або протистояння з Китаєм.
• Європейські країни мають самі нести головну відповідальність за оборону. Зокрема, йдеться про те, що посилення їхніх збройних сил “забезпечить здатність НАТО стримувати або перемогти російську агресію навіть у тому випадку, якщо США будуть залучені в іншому регіоні”.
• США збережуть ядерне стримування Росії, але не розгорнуть свої наземні сили в Європі, якщо це буде загрожувати “домашній безпеці” або операціям у Індо-Тихоокеанському регіоні.

«Близьке зарубіжжя» і доктрина Гемісфери

У документі звучить концепція «близького зарубіжжя» для США, яка тепер охоплює не лише Мексику та Карибський басейн, але й Гренландію, Панамський канал та мис Горн. Президент Дональд Трамп вимагає, щоби американські збройні сили були готові “захищати американські інтереси будь-де в нашій півкулі”.

Це риторика із глибокими історичними коренями, що перегукується з доктриною Монро — однак тепер її фокус не на відстороненні зовнішніх впливів, а на прямому військовому домінуванні у Західній півкулі.

Політичні наслідки та реакції

Витік цього дев’ятисторінкового меморандуму вже викликав гучну реакцію в європейських колах. Факт, що документ співзвучний із пропозиціями Heritage Foundation, ще більше підсилює критику в бік Адміністрації Трампа, якій закидають вихід з традиційної ролі США як гаранта глобальної безпеки.

На думку західних оглядачів, відмова Вашингтона гарантувати безпеку Європі підриває саму основу післявоєнної архітектури НАТО. При цьому в документі наголошується: така політика “підштовхне європейців до підвищення власного внеску у безпеку регіону”.

Контекст: фокус на Тайвані та Китай

Зміщення стратегічного фокусу на Індо-Тихоокеанський регіон було очікуваним, з огляду на напруженість навколо Тайваню. Проте таке жорстке відсічення європейського напрямку з пріоритетів оборони викликає тривогу навіть у прихильників багатовекторної політики.

У матеріалі згадується, що меморандум Гегсета майже дослівно повторює аналітичні тези з документу Heritage Foundation — організації, яка активно просуває ідеї радикального переосмислення міжнародної ролі США, зокрема згортання глобальних зобов’язань на користь “домашнього суверенітету”.

Чому це важливо знати

Цей витік не просто вказує на зміну тональності у внутрішніх документах Пентагону — він підтверджує докорінну зміну зовнішньополітичної парадигми США. Європейські держави, зокрема Україна, мають усвідомити: нова стратегія Вашингтона полягає в мінімізації участі у європейських конфліктах, якщо це не відповідає інтересам глобального стримування Китаю чи безпеки американського континенту.

Для України це сигнал про необхідність нарощування двосторонніх оборонних партнерств, пошуку нових альянсів усередині НАТО та поза його межами, а також про потребу перегляду стратегічних очікувань від США в умовах зміни пріоритетів Білого дому.