The Guardian: «Помаранчевий ураган» Трампа вже вдарив по Британії — Стармер має сказати правду
Колумніст The Guardian Джонатан Фрідланд звертається до прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера з гострим закликом: відкрити очі британцям на реальну небезпеку, яку несе собою другий термін Дональда Трампа. За словами Фрідланда, Стармер має наслідувати приклад Бориса Джонсона у 2020 році, коли той під час пандемії вийшов на телебачення з прямим зверненням до нації.
“Теперь Стармеру нужно сделать то же самое, но не потому, что надвигается пандемия, а потому, что Дональд Трамп уже здесь.”
Основний меседж: Трамп — системна загроза для Європи
Фрідланд розглядає візит Стармера до Білого дому 27 лютого 2025 року як момент приниження: Дональд Трамп демонстративно знищує післявоєнний світовий порядок, і Британія не може більше вдавати, ніби нічого не змінилося.
“Каждый день приносит новые доказательства угрозы Трампа… США бросают своих союзников по другую сторону Атлантики… разрушают мировую торговлю с помощью тарифов, введенных, казалось бы, по прихоти.”
Фрідланд пропонує Стармеру звернутися до нації з промовою, у якій пояснити:
- що США більше не є надійним союзником,
- що Британія має переорієнтувати оборонну політику,
- що співпраця з Європою — єдиний вихід.
Урок пандемії: “коли змінюються правила, змінюється політика”
У 2020-му Джонсон зміг переконати Консервативну партію, що час діяти радикально, і держава витратила сотні мільярдів на підтримку економіки. Стармер має використати ефект “надзвичайної ситуації”, аби так само перевизначити економічні та геополітичні правила.
“Таким образом, Стармер может привести свои аргументы в пользу радикальных действий, необходимость которых вызвана вихрем Трампа.”
Серед можливих заходів:
- скасування обмежень на держборг, встановлених Рейчел Рівз (міністерка фінансів),
- запровадження податку на багатство для фінансування нової оборонної стратегії,
- зміна риторики щодо Brexit — відкриття теми повернення до спільного ринку ЄС.
Страх і нерішучість Лондона: “він просто не в тебе закоханий”
Фрідланд підкреслює, що уряд Британії паралізований страхом перед Трампом. Міністри уникають навіть натяку на критику, попри пряму зневагу США до союзників:
“…даже когда им предъявляют стенограммы «Сигналгейта»… Официальные лица Великобритании повторяют слова об «особых отношениях», как будто ничего не изменилось.”
Особливо глузливо виглядає інтерв’ю Стіва Віткоффа, спеціального посланця Трампа, який назвав план Стармера щодо мирної місії в Україні “позою” і висловив захоплення Путіним:
“Путин «любезен», «сверхумён» и «прямолинеен». Он даже заказал портрет Трампа в качестве подарка.”
Цей жест, на думку Фрідланда, має бути моментом пробудження для британської політики.
Політична свобода через правду
У фіналі тексту Фрідланд підкреслює: публічне визнання загрози Трампа — не лише акт мужності, але й шанс для Лейбористської партії вийти за межі старих політичних табу.
“В противостоянии Трампу необходимо использовать мощную национальную солидарность, вызывающий патриотизм.”
Це дозволило б:
- переосмислити роль держави в економіці,
- переорієнтувати геополітичні пріоритети,
- чесно говорити про зміни, які всі вже відчувають.
Чому це важливо знати
Зміна курсу США за президентства Трампа — не тимчасове непорозуміння, а системний розрив. Для Британії, яка десятиліттями покладалась на “особливі відносини”, це означає втрату гарантій безпеки, торгових привілеїв і дипломатичної опори.
Фрідланд пропонує поглянути правді у вічі: Америка перестала бути опорою демократії, і час сказати це вголос. Поки Лондон вагається, Європа готується до ізоляціоністського США — і Британія має зробити свій вибір.
