Президент Володимир Зеленський погодився на 30-денне взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, яке запропонувала Росія. Це стало першим кроком у можливому ширшому перемир’ї. Рішення було прийняте після телефонної розмови із президентом США Дональдом Трампом, який назвав її «дуже гарною».

Що відбулося?

Зеленський і Трамп обговорили можливість взаємного припинення ударів після того, як напередодні Трамп поспілкувався з президентом Росії Володимиром Путіним. Це була перша телефонна розмова між Трампом і Зеленським після їхнього невдалого спілкування в Овальному кабінеті минулого місяця.

Зеленський охарактеризував діалог із Трампом як «позитивний, дуже змістовний і відвертий», подякувавши США за підтримку.

Роль США та міжнародні переговори

Американський президент запропонував ідею взяття під контроль українських електростанцій з боку США, проте українські енергетичні експерти назвали це малоймовірним. Білий дім повідомив, що технічні групи зустрінуться у Саудівській Аравії найближчими днями для обговорення можливого розширення режиму припинення вогню на Чорне море.

Зеленський наголосив, що угода потребуватиме міжнародного моніторингу, і Київ підготує список критичних об’єктів, які потребують захисту.

«Просто слова Путіна про те, що він не завдаватиме ударів по енергетичних об’єктах, недостатньо. Війна зробила нас практичними людьми», — підкреслив український президент.

Аналіз: хто виграє?

Попри те, що розмова Трампа з Путіним була представлена як російська поступка, фактично Кремль не зробив жодних реальних поступок. Росія й надалі висуває умови, які можуть ускладнити реалізацію угоди, зокрема питання припинення військової допомоги Україні та послаблення санкцій.

Експерти зазначають, що 30-денний мораторій на удари по енергетичній інфраструктурі може допомогти Києву відновити критично важливі об’єкти та зміцнити оборону. Водночас, якщо Росія скористається цим часом для перегрупування, це може стати новим ризиком для України.

Чому це важливо знати?

Це перший випадок з початку широкомасштабної війни, коли Україна та Росія домовилися про хоча б тимчасове обмеження ударів по критичній інфраструктурі. Однак, без чітких гарантій і міжнародного контролю Київ ризикує довіритися пустим обіцянкам Москви.

Західні союзники України, зокрема США та ЄС, мають ключову роль у гарантуванні виконання цієї угоди. Якщо перемир’я розшириться на Чорне море, це може створити нові можливості для дипломатичних переговорів, але наразі реальні поступки Кремля залишаються сумнівними.