Skip to main content

«Сірі бджоли»: актор із Донбасу розповів про свою роль у фільмі про прифронтове село

Актор Віктор Жданов розповів виданню «УП. Життя» про свою роль у фільмі «Сірі бджоли» Дмитра Мойсеєва, який вийшов в український прокат після прем’єри на Роттердамському кінофестивалі. Жданов зіграв Сергійовича — одного з двох приятелів-пенсіонерів, які намагаються не збожеволіти у прифронтовому селі. Актор також розповів про роботу в Національному театрі імені Івана Франка та переконання, що театр і кіно — це ідеологічний фронт України.

 |  Олександр Остапець  | 
Двоє чоловіків у теплому одязі стоять спинами один до одного
Фото: cinema.in.ua

Про роль у «Сірих бджолах»

Фільм «Сірі бджоли» — це вільна адаптація роману Андрія Куркова, камерна психодрама про двох приятелів-пенсіонерів. Суворий Сергійович та балакучий Пашка давно втомилися один від одного, але вимушені співіснувати в непробудній сірості буднів прифронтового села.

Роль Сергійовича виконав Віктор Жданов — актор театру і кіно, народжений на Херсонщині. Він розпочав кінокар’єру лише у 50 років, але встиг знятися у низці помітних українських фільмів — «Кіборги», «Додому», «Вулкан».

«Сценарій мені сподобався. І роман сподобався, насправді. Перша його частина», — розповів Жданов.

За його словами, режисер Дмитро Мойсеєв — «молодий, але доволі прискіпливий і педантичний».

Літня пара за столом під час обіду у домашній обстановці
Кадр з фільму «Сірі бджоли»

Особистий досвід Донбасу

Актор переїхав з окупованого Донецька до Києва у 2014 році. Він зізнався, що до ролі поставився відповідально.

«Дійсно, це наша історія, історія тих людей, які виїхали, і тих які залишились», — підкреслив Жданов.

Після переїзду актор працював у Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра, а з 2022 року — в Національному театрі імені Івана Франка. Він зазначив, що переходити з театру в театр — непростий процес, потрібно стверджувати себе на майданчиках через глядача.

Про українське кіно та театр

Жданов відверто розповів про роботу з режисерами та сценаріями. За його словами, актор — людина підневільна, яка не може керувати процесом.

«Ми виконуємо волю інших людей і якщо воно не збігається з нашими поглядами й думками — ми просто або виходимо з фільму, або нас не затверджують», — пояснив актор.

Він зізнався, що буває досвід, коли отримує неякісні сценарії та не хоче братися за проєкт. Є моменти, в яких він бачить себе і йому цікаво, а є такі, в яких не впізнає себе як людини, актора, громадянина.

Театр як ідеологічний фронт

Жданов наполягає, що театр і кіно мають бути пріоритетом для держави. Він виступає за класичні твори та їх перегляд у новому форматі.

«Я наполягаю на тому, що театр і кіно — це ідеологічний фронт нашої держави. Як би це не було. Шкода, що на це все виділяється мало грошей, будемо сподіватися, що все зміниться», — підсумував актор.

Зараз він працює над фільмом про Голодомор режисера Євгена Хворостянка. За словами Жданова, робота була дуже цікавою, а режисер вразив його своїм підходом.

Чому це важливо знати

Віктор Жданов — один з тих акторів, які будують українське кіно та театр у складний воєнний час. Його позиція про культуру як ідеологічний фронт резонує з викликами, перед якими стоїть Україна. Фільм «Сірі бджоли» розповідає історію прифронтового життя через призму звичайних людей — тему, яка залишається актуальною для багатьох українців.