Skip to main content

Київ оплачуватиме поховання цивільних, загиблих від російських атак

Київська міська рада ухвалила рішення про оплату поховань цивільних осіб, які загинули у столиці внаслідок російських атак. Витрати на поховання покриватимуть з міського бюджету до завершення воєнного стану, оскільки чинне українське законодавство не гарантує безоплатного поховання для мирних жителів — жертв війни. Ініціаторкою проєкту рішення стала депутатка Київради Олеся Зубрицька, яка наголосила на необхідності гідного вшанування невійськових жертв російської агресії, повідомляє Київська міська рада.

 |  Андрій Миколайчук  | 
прапор Національної гвардії України, що майорить біля фасаду адмінбудівлі
Будівля Київської міської ради. Фото Київради

Чому Київ заповнює прогалину

Нині законодавство України не гарантує безоплатного поховання цивільних, які загинули внаслідок воєнних дій, тому Київ фактично заповнює цю соціальну прогалину, беручи приклад із практик інших міст та громад, де вже діють такі програми.

Депутатка Олеся Зубрицька підкреслила, що невійськові жертви війни теж потребують гідного вшанування. За її словами, війна забирає життя мирних мешканців Києва — жінок, чоловіків, дітей, які просто жили звичайним життям.

Хто отримає підтримку

Поховання цивільних осіб, загиблих унаслідок російських атак на Київ, здійснюватиметься за кошти міського бюджету до завершення дії воєнного стану. Програма охоплює всіх киян, які загинули у столиці від ракетних ударів, дронів або їхніх уламків під час російських атак.

Місто бере на себе моральний і людський обов’язок надати родинам можливість гідно попрощатися з близькими, які загинули через російську агресію, не залишаючи сім’ї наодинці з болем і фінансовими витратами.

Київ оплачуватиме поховання цивільних, загиблих від російських атак
Наслідки повітряного удару РФ по Києву, 28 серпня 2025 року. Фото ДСНС

Масштаб втрат серед цивільних

Із січня по квітень 2025 року в Україні загинуло 664 цивільні особи, ще 3425 отримали поранення, що на 59% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Квітень 2025 року став найсмертоноснішим місяцем серед цивільних осіб з вересня 2024 року — щонайменше 209 осіб загинули, ще 1146 зазнали поранень.

28 серпня 2025 року російська ракетно-дронова атака на Дарницький район Києва забрала життя 25 людей, серед яких четверо дітей. Рятувальники розбирали завали зруйнованої п’ятиповерхівки понад 30 годин. Це стало однією з найтрагічніших атак на столицю за весь час повномасштабної війни.

Що передувало

Фахівці ООН зафіксували, що у серпні 2025 року удари безпілотників ближнього радіусу дії стали причиною найбільшої кількості жертв серед цивільних — загинуло 58 людей, ще 272 отримали поранення. Близько 72% усіх випадків були зафіксовані у прифронтових районах, зокрема в Донецькій і Херсонській областях.

З моменту початку повномасштабного вторгнення Росії місія ООН задокументувала щонайменше 14 116 загиблих цивільних в Україні, зокрема 733 дитини, а також 36 481 пораненого, серед яких понад 2 200 дітей.

Чому це важливо знати

Рішення Київради стає важливим кроком у підтримці родин, які втратили близьких через російську агресію. Оплата поховань з міського бюджету знімає фінансовий тягар із сімей у найтрагічніші моменти їхнього життя, втрату рідних, які стали жертвами війни РФ проти України. Київ створює прецедент для інших українських міст, демонструючи, що громада підтримує своїх мешканців навіть після їхньої загибелі від ворожих атак.



Схожі новини

29 серпня на території Київської області оголошено День жалоби за загиблими внаслідок російської атаки на столицю. Державні прапори сьогодні приспущені, а проведення розважальних заходів заборонене.
Атака Росії 28 серпня стала другою за масштабом з лютого 2022 року, повідомляє Sky News. Ворог випустив по Україні 598 безпілотників і 31 ракету. Останній подібний удар відбувся 9 липня, коли Росія застосувала 741 ударний засіб.